Обіцянки політиків та обіцянки УПЦ КП про визнання. Очікування і реальність
Коли політик говорить обіцянками – він у своїй політичній системі координат. Але коли говорить обіцянками керівник церковної структури – він сам перетворюється на політика.
За 25 років існування України її жителі чули безліч невиконаних обіцянок політиків.
За цей час Київський патріархат десятки, якщо не сотні, разів заявляв про своє швидке визнання. Результату як не було, так і немає.
Однак, якщо Київський патріархат так прагне до визнання Вселенської Церкви, він тим самим приймає і її канони, тобто правила, в тому числі й ті, що обряди невизнаних розкольників безблагодатні.
Зараз жодна з Помісних Православних Церков не визнає дієвість обрядів УПЦ КП.
А тому, навіть якщо допустити, що у майбутньому Київський патріархат визнають, її голова Філарет мав кожну свою обіцянку закінчувати словами:
«Зараз ми не визнані, тому всі наші таїнства – не дійсні. От коли нас визнають – тоді й приходьте!»
Читайте також
Україна: від християнства – до національної релігії?
Влада створює в Лаврі пантеон, перепоховує тіла національних героїв, влаштовує церемонії з язичницьким підтекстом. Що це? Спробуємо розібратися.
Портрет болгарського прихильника ПЦУ
Архімандрит Никанор підтримав ПЦУ і оголосив війну власному Патріарху. За обома кроками стоїть один принцип – право самому вирішувати, хто в Церкві канонічний.
Хто скаже єпископу, що він не правий?
Чому впевненість у власній правоті так легко сплутати з духовним зростанням – і чому ця розмова стосується не лише єпископів.
«Хочете їсти ковбасу – їжте»: чому в ПЦУ скасовують піст
Ковбаса в Успенський піст, молоко в Різдвяний, «кожен сам собі встановлює правила». Ікономія передбачає норму, від якої відступають. Тут норми не залишається зовсім.
Скандал у Львові: чому УПЦ марно доводити свій патріотизм
Митрополит Філарет віддав Львову корпус під реабілітаційний центр для поранених. Але патріоти зажадали пояснити, чому архієрей УПЦ опинився на його відкритті.
Як влада намагається знищити УПЦ за кордоном
Українські громади в Європі звинувачують у шпигунстві та «російському впливі». Докази: богослужіння, допомога біженцям, робота з дітьми та українські колядки.