32 метра дитячих прохань до Святого Миколая
Велика група київських школярів молодших класів стала останнім учасником культурологічного проекту «Резиденція Святого Миколая». А здійснити креативну задумку колективу заповідника допомогли Печерська районна адміністрація, священнослужителі Лаври, художники з Києва та Львова, столичні меценати.
У результаті загальний дитячий улюбленець – Микола Чудотворець – урочисто вселився в одну з найстаріших споруд Лаври 1 грудня. Автор цих рядків був учасником цього чудового святкового дійства.
Саме тоді відбулася фіксація рекорду України по створенню найбільшої в країні (160 кв. м.) резиденції Святого Миколая з передпокоями на першому ярусі Великої Лаврської дзвіниці і з кабінетом Чудотворця – на другому.
А в «Альтанці бажань» обладнали місце для досягнення ще одного українського рекорду – написання найдовшого листа до Святого Миколая. За місяць на сувої не залишилося вільного місця.
Як результат – було зафіксовано ще один рекорд. За цей час, за підрахунками авторів проекту, свої мрії на папері залишили кілька тисяч дітей.
Ось що сказав журналістам прибулий на презентацію представник Національного проекту «Книга рекордів України» Ігор Підчибій.
«Рекорд України встановлено в категорії «Розміри, вперше». Були зафіксовані наступні результати: проект тривав 30 днів. Довжина листа з побажаннями Святому Миколаю склала 32 з половиною метра, ширина – 53 сантиметри. Рекорд був зафіксований в Києві 13 грудня 2017 року».
А ще Ігор Сергійович сказав, що прочитав майже всі побажання в цьому листі. «Цікаво було. Є по-дитячому наївні, є дуже кумедні, і дуже зворушливі. Діти просили іграшок, злагоди в родині, процвітання України. Але найчастіше в цих побажаннях зустрічалося слово «мир».
Диплом Національного проекту на урочистій церемонії презентації вручили Генеральному директору Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Любомиру Михайлині. Звертаючись до всіх присутніх він сказав, що протягом усього грудня кожен зміг побувати в кабінеті казкового чарівника, де він цікавився зробленими добрими справами, дякував за них і дарував подарунки. Любомир Павлович подякував усім партнерам проекту за допомогу в його створенні, але особливу подяку висловив журналістам. «Завдяки вашій інформаційної підтримці, – сказав керівник музейного комплексу, – тут у нас в резиденції побували гості мало не з усієї України, залишали свої побажання Чудотворцю».
Любомир Михайлина розповів також про ще одне побажанні. Його висловив Володя – хлопчик-інвалід дев'яти років. У листі, надісланому в резиденцію з села Грибівка Овідіопольського району Одеської області, дитина попросила у казкового чарівника ноутбук. «Ми у себе в дирекції розглянули цей лист і прийняли рішення придбати ось цей ноутбук, сам Святий Миколай цим займався, і відправимо на днях ноутбук в Одеську область», – сказав Любомир Павлович під оплески дітей і дорослих.
А ще овації зірвали викладачі київської музичної школи №10, які влаштували наприкінці презентації гостям музейного комплексу невеличкий концерт.
Читайте також
Старець Паїсій Святогорець: Як пережити війну і не збожеволіти
Новинна стрічка зараз лякає сильніше Апокаліпсису, а сирени повітряної тривоги стали саундтреком нашого життя. Афонський старець знає, як не втратити себе в цьому хаосі.
«Містерія Введення»
Цієї події немає в Євангелії, але вона змінила все. Розбираємо, як Діва Марія стала новим Ковчегом Завіту і чому мовчання важливіше за релігійний активізм.
Війна світів: чим мир Христовий відрізняється від перемир'я в аду?
Чому справедливість без любові – це завжди диктатура? Розбираємо, як відрізнити Божий мир від «миру кладовища» і чому дрони вилітають не з військових баз, а з наших сердець.
Стратегії духовного життя в Різдвяний піст
Чому одних молитов мало, а дієта не рятує? Порівнюємо піст з війною та спортом, вчимося у преподобного Паїсія Величковського та шукаємо способи не витрачати сили даремно.
«Грошове прокляття»: чому корупціонери не бояться пекла?
Євангельський багатій і сучасні ділки. Розбираємо, як працюють духовні закони і чому «брудні гроші» завжди ведуть до катастрофи.
Хвороба як нагорода: чому старець Паїсій називав скорботи «авансом» від Бога
Афонський старець, вмираючи від раку, запевняв: ця недуга дала йому більше, ніж роки суворої аскези. Вчимося «божественної математики» страждань.