Київський патріархат прибрав свого священика-рейдера з Угринова?

Священик УПЦ КП Микола Сегет, котрий особисто брав участь у захопленні храму УПЦ волинського села Угринів у 2014 році, ймовірно, більше взагалі не матиме стосунку до цього приходу. Про це Спілка православних журналістів дізналась від власних джерел у селі за кілька днів до того, як новий священнослужитель Київського патріархату провів у захопленому Свято-Хрестовоздвиженському храмі першу службу. Як стало відомо, від 15 січня богослужіння для громади УПЦ КП села Угринів проводитиме священик Михайло Стрільчук, настоятель парафії апостола Андрія Первозваного в селі Дубова Корчма, котре входить до Угринівської сільської ради.

Для цієї парафії у 2011 році Київський патріархат побудував храм на місці колишньої господарської споруди. Його урочисто відкрили у присутності великої кількості людей, хоча село Дубова Корчма – маленьке: будівництво у великій частині проспонсорував місцевий бізнесмен, депутат Волинської обласної ради, вже сумнозвісний керівник аграрного виробничого комплексу у селі Угринів Андрій Турак. У селі насправді виявилось не так багато прихильників Київського патріархату, інколи на службі буває буквально кілька чоловік. Ймовірно, що настоятель храму у Дубовій Корчмі служитиме на своєму приході та в угринівському храмі поперемінно, через одну неділю.

Нинішнього «настоятеля» захопленого храму УПЦ Миколу Сегета, швидше за все, взагалі заберуть з приходу. Однією з версій того, що це нарешті сталось, у селі називають його цілковиту некомпетентність, через яку прихожани й просили керівництво Волинської єпархії УПЦ КП про заміну. Це мало відбутись одразу після Різдва, однак питання ще розглядалось: настоятель з сусіднього села нібито мав «допомагати» Сегету у церковному служінні. За інформацією з єпархіального сайту, горе-діяч Київського патріархату був висвячений майже 12 років тому, у січні 2005 року.

За іншими даними, справжньою причиною відсторонення «настоятеля» захопленого храму є нестиковки у кошторисі церковної каси та ремонтних робіт, через що на парафії поміняли й старосту. Інші називають більш ймовірний корінь бід Сегета – конфлікт на цьому підґрунті з меценатом Київського патріархату на Горохівщині та зокрема в Угринові, бізнесменом Андрієм Тураком. Він, нагадаємо, і був справжнім ініціатором захоплення Свято-Хрестовоздвиженського храму у вересні 2014 року. А воля Турака, кажуть угринівці, у селі не обговорюється.

Нагадаємо, чи не єдиним винятком у цьому стала сумна, але показова для західноукраїнського церковного рейдерства історія угринівської громади УПЦ. Священик Сегет був призначений в час захоплення «настоятелем» храму, оскільки угринівський священнослужитель УПЦ протоієрей Ростислав Сапожник відмовився від наполегливої рекомендації Турака оголосити про свій перехід до Київського патріархату. Відтак храм захопили, громаду УПЦ відсторонили від користування цією спорудою, а згодом зареєстрована через кілька місяців громада УПЦ КП приватизувала останнє майно громади УПЦ – будинок священика. У ньому, починаючи від захоплення і по ці дні, залишилось проживати подружжя Сапожників та їхні двоє синів, і тут же молиться угринівська громада УПЦ. До хатніх богослужінь постійно долучаються і мешканці інших навколишніх сіл, у тому числі – з Дубової Корчми.

Фактично Микола Сегет за ці два з половиною роки виконав свою брудну технічну роль, до якої навряд чи би принизились інші священнослужителі Волинської єпархії УПЦ КП: саме він юридично ініціював сумнівну приватизацію майна громади УПЦ в Угринові та виселення «конкурентів» з церковної хати через суд. Його підпис стоїть на всіх посланнях до священика УПЦ, від якого Київський патріархат вимагав гроші за проживання у громадській хаті задовго до факту приватизації цього майна – будинку, який, згідно з констатацією в одному з численних судових рішень, збудувала громада Української Православної Церкви. Сегет представляв Київський патріархат на судовому процесі, де розглядали позов про виселення з приватизованої хати з проживаючою та зареєстрованою родиною.

Позов УПЦ КП про виселення частково задовольнили рішенням Локачинського районного суду 5 квітня 2016 року, що підтвердила колегія Волинського апеляційного суду 30 серпня 2016 року. У касаційній інстанції прийняли до розгляду цю справу за скаргою відповідача. Чи представлятиме Микола Сегет інтереси парафії Київського патріархату на касаційному розгляді та чи залишать його офіційним очільником цієї громади до кінця судового процесу, поки що невідомо.

Читайте також