«Арт-примирення»: Ми не повинні викреслювати цих людей з життя

Чи можна примирити суспільство з засудженими до довічного ув'язнення? Відповідь на це питання – в центрі уваги II Всеукраїнського фестивалю «Арт-примирення» серед засуджених до довічного ув'язнення в установах Державної пенітенціарної служби України (нині Міністерства юстиції). Це – спільний проект Української Православної Церкви та громадської організації «Союз «Золотий вік України». А партнерами виступили Києво-Могилянська академія, Міжнародна благодійна фундація «Посольство життя», Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, театр-студія «Міст». Не залишилося осторонь і Міністерство юстиції, якому віднедавна підпорядкували пенітенціарні установи України. Фестиваль пройде 17-20 січня у театральному центрі «Пасіка» Національного університету «Києво-Могилянська академія». На відкритті заходу побував і журналіст СПЖ.

Перший день був, швидше, днем спілкування та знайомства представників вищеназваних установ і організацій, які вирішили долучитися до обговорення і вирішення проблеми, на яку, чого гріха таїти, українське суспільство досить довго не звертало жодної уваги. І ось вже другий рік, як крига скресла. Один з гостей висловив думку, яку можна назвати головним меседжем проекту: «В'язниця – це дзеркало суспільства, і ставлення до засуджених – показник його зрілості та стабільності». Автор цих рядків на власні очі переконався: чимало з цих людей має великий творчий потенціал, на розкриття якого і націлені зусилля організаторів цього конкурсу. На стелажах уздовж стін залу розкладені конкурсні роботи у 3-х номінаціях.

Літературний жанр (поезія, проза), художній (малюнки, картини) і жанр «Зроблено руками» (вироби ручної роботи)

Конкурсні роботи надходили і поштою. Показово, що вперше на цьому конкурсі організатори отримали роботи з-за кордону – конкурсантами стали засуджені до довічного ув'язнення з Пенітенціарної установи №17 м. Резіно Республіки Молдова.

Кілька місяців знадобилося творчому колективу проекту, щоб об'їхати 18 колоній, де утримуються засуджені до довічного ув'язнення, і зібрати роботи для конкурсу.

Фестиваль стане завершальним етапом II Всеукраїнського конкурсу творчих робіт «Арт-примирення», який проводився серед засуджених до довічного ув'язнення в період з липня по грудень минулого року. Про це сказав, звертаючись до гостей фестивалю, один з його головних організаторів, голова Синодального відділу УПЦ з питань пастирської опіки пенітенціарної системи протоієрей Віктор Яценко. Він вже багато років духовно окормляє людей, які скоїли серйозні проступки у житті та опинились в ізоляції від суспільства. «Довічники, – сказав батюшка, – це, мабуть, найскладніша категорія в'язнів, яка щорічно збільшується на 50-70 осіб. У в'язниці вони обмежені практично в усьому, і головне – у спілкуванні. І хоча це не найкраща частина нашого суспільства, ми не повинні викреслювати цих людей з життя. Ми повинні принести їм хоча б іскру радості та надії».
Священик також зазначив, що вже стало доброю традицією присвячувати конкурсні заходи видатній особистості в нашій історії.

«От і в 2016 році, – сказав отець Віктор, – конкурс проходив в честь Іоанна Милостивого, патріарха Александрійського, діяльність його відноситься до VI століття. Доброчесність була супутницею його життя, за що святитель Іоанн був прозваний у народі Милостивим. Він говорив: «Той, хто сподівається на милосердя Боже, має бути, насамперед, сам милостивим до всіх».

Але, мабуть, основною рушійною силою проекту «Арт-примирення» стала громадська організація «Союз «Золотий вік України» та її президент, психолог-психоаналітик за професією, Яна Баранова.

«В реалізації цього проекту ми тісно співпрацюємо з Українською Православною Церквою. Він спрямований на допомогу людям розкаяним, людям, які прийшли до Бога, як правило, це відбувається саме у в'язниці. Вже вдруге проводиться цей фестиваль. Зараз в нас 102 учасника, минулого року було 86. Тож ростемо, розвиваємося, все більше до нас приєднується установ і організацій. Адже ми не тільки хочемо виявляти таланти у в'язницях. Через цей проект ми хочемо звернути увагу влади, громадськості і, звичайно, вас, журналістів, засоби масової інформації до проблем системи виконання покарань в Україні. І не тільки звернути увагу, але й допомогти у вирішенні цих проблем. Що, власне, зараз і робимо. Дуже рада, що на фестиваль прийшли представники Мін'юсту, молодіжних рухів, приїхали представники найбільш активних пенітенціарних установ – з Житомира, Чернігова та Кривого Рогу Дніпропетровської області. Змогли приїхати і дружини тих людей, які, відбуваючи покарання довічно, передали сюди свої роботи. Дружинам ми вручимо призи, адресовані їхнім чоловікам, і з цими мужніми жінками зустрінемося в один із днів фестивалю. У програмі також круглий стіл, де обговоримо міжнародний досвід роботи із засудженими, а ще буде концерт на різдвяну тему і філософський спектакль по А. Камю «Облоговий стан». В'язниця – це дзеркало суспільства, і ставлення до засуджених – показник зрілості та стабільності суспільства. Це наша проблема, від якої не можна відвертатися і яку потрібно вирішувати».

Читайте також