«Різдвяна Ялинка Ангела»

22 січня Києво-Печерська Лавра стала місцем проведення Всеукраїнської благодійної акції «Різдвяна Ялинка Ангела» на підтримку дітей з проблемних сімей  Її організували спільними зусиллями Синодальний відділ УПЦ у справах пастирської опіки пенітенціарної системи, громадські організації «Союз «Золотой век Украины», «Народна Україна», благодійна фундація «Посольство життя» та Києво-Печерський історико-культурний заповідник. У цьому фоторепортажі – головні подробиці заходу від журналіста СПЖ.


Спостерігаючи за всією групою, до складу якої входили майже 100 чоловік, неважко було переконатись, що свято сподобалось усім – і дітям у віці від 6 до 14 років, і дорослим, які супроводжували найменших. Спочатку відвідали Велику Лаврську Дзвіницю, де розташована Резиденція Святого Миколая. І поки малеча із задоволенням спілкувалася зі своїм улюбленим казковим чарівником, більш дорослих дівчат та хлопчаків запросили на майстер-клас з малювання.


Він пройшов у приміщенні лекторію Києво-Печерського заповідника, де й продовжилися основні заходи програми. Про те, для кого і як це все готували, журналісту СПЖ спочатку розповіла директор проектів громадської організації «Союз «Золотой век Украины» Каріна Гарбузенко.


«Гостей в нас сьогодні ми зібрали багато, майже 100 осіб. Це діти з сімей вимушених переселенців, діти з малозабезпечених сімей, вихованці дитячого будинку з Требухова Київської області. Але найбільше в групі дітей, батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Найчастіше, коли батьки потрапляють до в'язниці, діти залишаються знедоленими і самотніми. Про них, як правило, нікому подбати, а ми даруємо їм це маленьке свято разом з нашими партнерами. Дуже багато було зроблено спільно з церквою, постійний наш партнер та помічник – отець Віктор. Він теж сьогодні тут з нами, привітає дітей із святом, вручить подарунки, помолиться з ними за їхніх батьків».


І ось що розповів автору цих рядків голова Синодального відділу УПЦ з питань пастирської опіки пенітенціарної системи протоієрей Віктор Яценко. «Приблизно за 3 місяці до заходу у кожну в'язницю ми передали інформацію, де було запропоновано ув'язненим, в яких є діти від 5 до 15 років, дати їхні адреси. Для того, щоб привітати дітей від особи їхніх батьків. Зібрали приблизно 1200 адрес. Листи приходили у синодальний відділ. На всі ці адреси пішли листівки із привітаннями з новим роком та Різдвом та з запрошенням відвідати сьогоднішній захід».


Як сказав священик, багато хто сьогодні не зміг приїхати, але привітання зі святом вони отримали, і це також посіє в їхні душі доброзичливе ставлення до тих, хто їм допомагає, і їхні серця стануть добрішими. Такі діти, на жаль, входять до групи ризику, часто повторюючи шлях своїх батьків. «Ось тому, – каже батюшка, – цим проектом «Різдвяна Ялинка Агела» ми намагаємося повернути цих дітей до церкви і дати їм надію на возз'єднання сім'ї».




Після виступів та слів вітання отця Віктора і Святого Миколая, святкову програму продовжив виконанням різдвяних колядок хор недільної школи столичного храму Святого Макарія. А потім були ще різні дитячі ігри та зимові забави, вручення подарунків, спільна молитва у Трапезному храмі Лаври, смачний обід, екскурсія територією Святині, відвідування Ближніх Печер. А ще – багато слів подяки від усіх гостей на адресу організаторів, із побажаннями ще раз приїхати до Лаври.





Читайте також

Вода – пам'ять світу про Рай: чому ми завжди відчуваємо спрагу

Ми звикли вважати воду просто ресурсом, але в християнстві це «космічний слух» і свідок створення світу. Про те, чому склянка води на столі – це символ надії, і як навчитися пити молитву.

Пустеля мегаполісу: як знайти Бога в шумі новин і галасі думок

Про те, чому Бог не живе в онлайні і як створити тишу всередині себе, навіть якщо ви в метро.

Пророчества о воде: зачем Иордан потек вспять и почему огонь сошел на воду

У Хрещенський святвечір ми читаємо про те, як пустеля стає садом, а гірка вода – солодкою. Чому ці давні тексти є ключем до розуміння головної таїни свята?

Бог під ножем: Чому Церква святкує перший біль Христа

Ми часто ховаємо це свято за пам'яттю Василія Великого, соромлячись його фізіологічності. Але Бог довів, що Він – не голограма, а реальна людина.

Коли тебе списали: Святитель Нектарій про життя після втрати статусу

Ти втратив роботу, дім і повагу суспільства? Тобі здається, життя закінчене? Розмова з митрополитом, який став чорноробом, але переміг у Вічності.

Втеча до Єгипту: інструкція з виживання в часи Ірода

Бог біжить у країну зла, щоб врятуватися. Чому мовчання сьогодні голосніше за крик, а незнання новин – акт мужності? Вчимося у Святого сімейства мистецтву внутрішньої еміграції.