У Грибовиці Київський патріархат перешкоджає будівництву нового храму УПЦ

27 січня, на сесії Грибовицької сільради, обговорювався дозвіл на переоформлення землі під будівництво нової церкви на приватній території, що належить настоятелю громади УПЦ протоієрею Ігорю Маргіті. Проте позитивного результату голосування не дало, багато в чому – через загрози присутніх на сесії «активістів» Київського патріархату, повідомляє кореспондент СПЖ.

«Сесії як такої, можна сказати, й не було, – коментує подію протоієрей Ігор Маргіта, – депутати практично не могли нічого запитати, бо присутні активісти Київського патріархату всіх перекрикували».

При цьому один з опонентів безпосередньо погрожував депутатам, що, якщо вони проголосують за це технічне земельне питання, їм усім «заплюють обличчя». За словами священнослужителя, з 12 депутатів Грибовицької сільради на сесії були присутні 8, з них, в результаті безплідних дискусій, 5 проголосували проти, 3 утрималися.

Як обгрунтує свою відмову апарат сільради, поки невідомо. За словами священика, він не полише своїх парафіян та доведе до логічного завершення будівництво нового храму, однак, якщо з сільрадою не вдасться знайти спільної мови, це доведеться робити в рамках стандартів домової церкви – щоб не порушувати земельного законодавства.

Свято-Покровська громада Української Православної Церкви звернулась до сільради за дозволом ще на початку грудня минулого року, проте сільрада тягнула з відповіддю більше півтора місяців. Мова йде про ділянку 0,25 га землі, на якій розташований старий житловий будинок – цю нерухомість священнослужитель вирішив віддати для потреб громади, щоб побудувати тут храм замість захопленого у вересні 2015 року Київським патріархатом Свято-Покровського храму.

Весь цей час представники сільської ради проводили якісь консультації з районною владою, при цьому виявилося, що в Іваничах взагалі немає спеціаліста з архітектурних питань, і їм порадили звернутися до обласних інстанцій з інформаційним запитом щодо переоформлення цільового призначення землі. З 19 грудня і до кінця січня відповідь з області так і не надійшла, тому питання просто поставили на розгляд сесії.

З 20 вересня 2015 року і донині парафія УПЦ, яка залишилась без храму, молиться в помешканні, у якому проживає родина настоятеля, та намагається знайти вихід з конфлікту з односельцями. Однак події на вирішальній сесії показали, що друга сторона, яка вже захопила храм громади УПЦ, в принципі недоговороздатна.

Як повідомляла СПЖ, раніше Київський Патріархат відмовився сплачувати рахунки за електроенергію у захопленому їм храмі

Читайте також