Завдання Церкви – знаходити шляхи для миру та єдності, – митрополит Митрофан

Митрополит Горлівський і Слов'янський Митрофан (Нікітін) несе своє пастирське служіння в дуже непростих умовах. Єпархія розділена зоною розмежування, а Горлівка залишається місцем, де регулярно розриваються снаряди. Його служіння вимагає особливих зусиль, мудрості і терпіння. У найважчі часи конфлікту в недобудованому храмі знаходили притулок і їжу, ховалися від бомбардувань сотні людей, багато з яких залишились без даху над головою через війну. Владика розповів кореспонденту СПЖ про життя єпархії під час військового протистояння.


«Ми скрізь говоримо, що ми поза політикою, – підкреслив митрополит Митрофан. – І в Україні нас починають у чомусь підозрювати, і в «ДНР» нас питають: «А чому це ви такі?». На тій стороні одна валюта, тут – інша. У нас і час різний – година різниці. Між Горлівкою та Дзержинськом всього 20 км, і колись це одне благочиння було, а тепер година різниці. Всі ці речі реально присутні в нашому житті. Зона розмежування є, документи різні є... А люди при цьому одні й ті ж. Паства одна! І наше завдання сьогодні – не розділяти, а примиряти людей. Або хоча б намагатися зробити так, щоб цей розкол не ставав ще глибшим. Як пастир можу заявити, що мені однаково хочеться молитися як з людьми на тій, так і на іншій стороні. Це все одна велика сім'я – Горлівська і Слов'янська єпархія. Чи нам йти за політиками? Вони вирішують свої проблеми, а нам свої вирішувати».

Читайте також

«Канонічна математика» Константинополя, або Звідки в ПЦУ взялися єпископи

Чому для діалогу з ПЦУ немає фундаменту і чому «канонічна математика» Константинополя не дає результатів.

Слово як злочин: за що суд визнав винним митрополита Феодосія

Суд виніс вердикт митрополиту Черкаському Феодосію: винен! У чому? Аналізуємо вирок суду.

Чому під приводом національної безпеки влада насправді знищує Церкву

Сьогодні вже минуло достатньо часу, щоб побачити логіку знищення Православ'я в Україні. У чому вона полягає, і яка роль ПЦУ в цій схемі?

Екзархат Константинополя для УПЦ: порятунок чи пастка?

Що стоїть за розмовами про «третій шлях» для Української Православної Церкви і чим може закінчитися згода на нову структуру під омофором Фанару?

Чому переслідувачі Церкви рано чи пізно опиняються на лаві підсудних?

Ті, хто найактивніше нападає на Церкву, найчастіше прикривають цим власні злочини. І рано чи пізно за них розплачуються.

Чи можна християнину брати участь в іудейських обрядах?

Участь в іудейських обрядах стала вже звичною для багатьох православних священників, єпископів, політиків тощо. Чи є це допустимим? Що кажуть канони і святі отці?