14 лютого – пам'ять святого мученика Трифона

Одного разу жителі його рідного села були врятовані ним від голоду: святий Трифон силою своєї молитви змусив піти шкідливих комах, що винищували хлібні злаки та спустошували поля. Особливо прославився святий Трифон вигнанням біса з дочки римського імператора Гордіана (238-244). Допомагаючи всім стражденним, він вимагав тільки однієї плати – віри в Іісуса Христа, благодаттю Якого він зціляв їх.

Коли на царський престол вступив імператор Некій, жорстокий гонитель християн, єпарху Акіліну було донесено, що святий Трифон сміливо проповідує віру в Христа і багатьох призводить до Хрещення.

Святий був схоплений і приведений на допит, під час якого він сміливо визнав свою віру. Його піддали жорстоким катуванням: били палицями, шматували тіло залізними гаками, обпалювали рани вогнем, водили по місту, вбивши в ноги залізні цвяхи.

Всі тортури святий Трифон мужньо переносив, не видаючи жодного стогону. Нарешті, він був засуджений на усічення мечем.

Перед стратою святий мученик молився, дякуючи Богові, Який укріпив його у стражданнях, та випросив у Господа особливої благодаті тим, хто закликатиме його ім'я на допомогу. Перш, ніж воїни занесли меч над головою святого мученика, він віддав душу свою в руки Божі.

Ця подія сталася у місті Нікеї в 250 році. Святе тіло мученика християни оповили чистими пеленами і хотіли поховати в місті Нікеї, де він постраждав, але святий Трифон, у видінні, наказав перенести його тіло на свою батьківщину, до селища Кампсади. Це і було виконано.

Згодом мощі святого Трифона були перенесені до Константинополя, а потім до Риму. Великим шануванням користується святий мученик в Руській Православній Церкві.

Читайте також