Наша місія – об'єднання, – митрополит Луганський і Алчевський Митрофан (Юрчук)

Митрополит Луганський і Алчевський Митрофан (Юрчук) розповів кореспонденту СПЖ про те, наскільки змінило військове протистояння його паству, як служиться представникам Київського патріархату на окупованих територіях та про те, чи можливе примирення Сходу та Заходу України.


«За даними департаменту у справах релігії, в мирний час в Луганській області налічувалось близько 20 парафій так званого Київського патріархату, з яких тільки 6 були, що називається, «живі» – тобто там звершувались богослужіння, приходили люди, – розповідає владика Митрофан. – Інші 14 існували тільки на папері. В даний час в Луганську функціонує парафія Київського патріархату. Вона нечисленна, туди практично ніхто не ходить. Але там є священик, який звершує свої богослужіння. Єпископ Київського патріархату з початком військових дій з Луганська втік. Наскільки я знаю, сьогодні він перебуває у Сєвєродонецьку. У Луганську не з'являється. Інших парафій на території, яка сьогодні іменує себе «ЛНР», у Київського патріархату немає».

Митрополит Митрофан розповів також про те, що до нього підходили військові, які пропонували храм Київського патріархату в Луганську передати канонічній Церкві.

«Я категорично відмовився: нам чужого не треба. У нас достатньо своїх храмів у місті, які забезпечують духовні потреби пастви», – говорить владика.

На питання про те, чи можливе примирення Сходу та Заходу України, митрополит Луганський і Алчевський зазначив, що при певних умовах таке цілком можливо.

«Я не думаю, що сьогодні ситуація настільки критична і безвихідна, що немає можливості об'єднання, – підкреслив митрополит. – Я думаю, що тут багато чого залежить від політиків: наскільки ті, хто сьогодні покликаний керувати державою, зможуть зрозуміти народ. І наскільки вони будуть готові допомогти людям знайти єдність. Адже розділені не лише території, розділені перш за все родини. Тому те, що неможливе ніяке об'єднання, я не став би категорично стверджувати. Ситуація не безнадійна. Головне, щоб люди зрозуміли, що вони не забуті: що про них дбають і за них переживають. І це сприятиме об'єднанню».

Читайте також

Церква має бути «з народом» чи з Богом?

Владі не потрібні патріоти, їй потрібні слухняні. Чому спроби довести лояльність не зупиняють гонінь – і чим це закінчилося для Церкви у XX столітті.

Чим загрожує визнання «афілійованості» Почаївської лаври

ДЕСС визнала Почаївську лавру афілійованою з РПЦ – на тій підставі, що Лавра входить до Київської митрополії УПЦ. Це крок до заборони монастиря. Але це ще й шаблон, який застосовуватимуть надалі.

Прощення ворогів: зрада, дурість чи вірність Христу?

Війна – це момент істини. Вона ставить людину в такі обставини, де виконати заповіді Христа особливо важко. Але саме так і з'ясовується, хто Христовий, а хто ні.

Авраамій і порожнеча: чому в ПЦУ звільнили «намісника Лаври»

«Намісник Лаври ПЦУ» почав вибудовувати прямі контакти з вищою владою – і миттєво був звільнений.

Пантеон замість монастиря: для кого влада «відкрила» Дальні печери Лаври

Влада урочисто «відкрила» Дальні печери, які сама ж закрила три роки тому. Відновлюється молитовне життя? Ні, Лаврі уготована інша доля.

Про критику СПЖ американським автором із СБУ

Одразу в кількох виданнях Константинопольського Патріархату в США вийшла стаття з критикою української редакції СПЖ. Американська редакція розкриває , хто стоїть за лаштунками цього матеріалу.