Наша місія – об'єднання, – митрополит Луганський і Алчевський Митрофан (Юрчук)

Митрополит Луганський і Алчевський Митрофан (Юрчук) розповів кореспонденту СПЖ про те, наскільки змінило військове протистояння його паству, як служиться представникам Київського патріархату на окупованих територіях та про те, чи можливе примирення Сходу та Заходу України.


«За даними департаменту у справах релігії, в мирний час в Луганській області налічувалось близько 20 парафій так званого Київського патріархату, з яких тільки 6 були, що називається, «живі» – тобто там звершувались богослужіння, приходили люди, – розповідає владика Митрофан. – Інші 14 існували тільки на папері. В даний час в Луганську функціонує парафія Київського патріархату. Вона нечисленна, туди практично ніхто не ходить. Але там є священик, який звершує свої богослужіння. Єпископ Київського патріархату з початком військових дій з Луганська втік. Наскільки я знаю, сьогодні він перебуває у Сєвєродонецьку. У Луганську не з'являється. Інших парафій на території, яка сьогодні іменує себе «ЛНР», у Київського патріархату немає».

Митрополит Митрофан розповів також про те, що до нього підходили військові, які пропонували храм Київського патріархату в Луганську передати канонічній Церкві.

«Я категорично відмовився: нам чужого не треба. У нас достатньо своїх храмів у місті, які забезпечують духовні потреби пастви», – говорить владика.

На питання про те, чи можливе примирення Сходу та Заходу України, митрополит Луганський і Алчевський зазначив, що при певних умовах таке цілком можливо.

«Я не думаю, що сьогодні ситуація настільки критична і безвихідна, що немає можливості об'єднання, – підкреслив митрополит. – Я думаю, що тут багато чого залежить від політиків: наскільки ті, хто сьогодні покликаний керувати державою, зможуть зрозуміти народ. І наскільки вони будуть готові допомогти людям знайти єдність. Адже розділені не лише території, розділені перш за все родини. Тому те, що неможливе ніяке об'єднання, я не став би категорично стверджувати. Ситуація не безнадійна. Головне, щоб люди зрозуміли, що вони не забуті: що про них дбають і за них переживають. І це сприятиме об'єднанню».

Читайте також

Як ПЦУ та УГКЦ перетворюють виконавців Волині на героїв

Дві конфесії, що претендують на особливу роль у державі, героїзують осіб, за якими стоять тисячі жертв серед мирного населення. Як і навіщо вони це роблять?

«Храм усіх богів» замість дому Богородиці: навіщо владі пантеон у Лаврі

З Лаври вигнали ченців, провели там концерти й кулінарні шоу, влаштували блюзнірські маніпуляції з мощами. А тепер будують неоязичницький пантеон.

Навіщо православні ієрархи привчають нас до «архієпископес»?

Патріарх Феофіл прийняв Сару Маллаллі в Єрусалимі, на Фанарі моляться з «єпископесами»-лесбіянками. Це не ввічливість і не дипломатія. Так відкривається вікно Овертона.

Візит папи, майдани та «відхід від Москви»: хто виграв?

Єленський визнав, що візит Івана Павла II став кроком «геть від Москви» і пов'язаний із двома Майданами. Подивімося, що від цього отримала УГКЦ, а що – вся решта України.

Відлучення Кохановської: про що не сказав одеський указ

В УПЦ виник конфлікт через указ Одеського митрополита про відлучення від Причастя правозахисниці Вікторії Кохановської.

Палаюча Лавра: чому християнин не може бути частиною війни ненависті

Палаючий дах Успенського собору – це образ нашого часу.