Наша місія – об'єднання, – митрополит Луганський і Алчевський Митрофан (Юрчук)
«За даними департаменту у справах релігії, в мирний час в Луганській області налічувалось близько 20 парафій так званого Київського патріархату, з яких тільки 6 були, що називається, «живі» – тобто там звершувались богослужіння, приходили люди, – розповідає владика Митрофан. – Інші 14 існували тільки на папері. В даний час в Луганську функціонує парафія Київського патріархату. Вона нечисленна, туди практично ніхто не ходить. Але там є священик, який звершує свої богослужіння. Єпископ Київського патріархату з початком військових дій з Луганська втік. Наскільки я знаю, сьогодні він перебуває у Сєвєродонецьку. У Луганську не з'являється. Інших парафій на території, яка сьогодні іменує себе «ЛНР», у Київського патріархату немає».
Митрополит Митрофан розповів також про те, що до нього підходили військові, які пропонували храм Київського патріархату в Луганську передати канонічній Церкві.
«Я категорично відмовився: нам чужого не треба. У нас достатньо своїх храмів у місті, які забезпечують духовні потреби пастви», – говорить владика.
На питання про те, чи можливе примирення Сходу та Заходу України, митрополит Луганський і Алчевський зазначив, що при певних умовах таке цілком можливо.
«Я не думаю, що сьогодні ситуація настільки критична і безвихідна, що немає можливості об'єднання, – підкреслив митрополит. – Я думаю, що тут багато чого залежить від політиків: наскільки ті, хто сьогодні покликаний керувати державою, зможуть зрозуміти народ. І наскільки вони будуть готові допомогти людям знайти єдність. Адже розділені не лише території, розділені перш за все родини. Тому те, що неможливе ніяке об'єднання, я не став би категорично стверджувати. Ситуація не безнадійна. Головне, щоб люди зрозуміли, що вони не забуті: що про них дбають і за них переживають. І це сприятиме об'єднанню».
Читайте також
Як ПЦУ та УГКЦ перетворюють виконавців Волині на героїв
Дві конфесії, що претендують на особливу роль у державі, героїзують осіб, за якими стоять тисячі жертв серед мирного населення. Як і навіщо вони це роблять?
«Храм усіх богів» замість дому Богородиці: навіщо владі пантеон у Лаврі
З Лаври вигнали ченців, провели там концерти й кулінарні шоу, влаштували блюзнірські маніпуляції з мощами. А тепер будують неоязичницький пантеон.
Навіщо православні ієрархи привчають нас до «архієпископес»?
Патріарх Феофіл прийняв Сару Маллаллі в Єрусалимі, на Фанарі моляться з «єпископесами»-лесбіянками. Це не ввічливість і не дипломатія. Так відкривається вікно Овертона.
Візит папи, майдани та «відхід від Москви»: хто виграв?
Єленський визнав, що візит Івана Павла II став кроком «геть від Москви» і пов'язаний із двома Майданами. Подивімося, що від цього отримала УГКЦ, а що – вся решта України.
Відлучення Кохановської: про що не сказав одеський указ
В УПЦ виник конфлікт через указ Одеського митрополита про відлучення від Причастя правозахисниці Вікторії Кохановської.
Палаюча Лавра: чому християнин не може бути частиною війни ненависті
Палаючий дах Успенського собору – це образ нашого часу.