Той, хто не вільний, може тільки мстити
Церковно-слов'янське «прости» має той же корінь, що й слово «простота». Не буде помилкою припустити, що первісне значення його можна було б передати так – «не ускладнюй, зроби своє життя простіше».
Дійсно, небажання прощати іншу людину є не тільки гріхом, але й серйозною психологічною проблемою. Раз ти не можеш пробачити, то ти не можеш відпустити. Є така притча. Один монах подорожував разом зі своїм учнем. І ось, на березі річки, вони зустріли дівчину, яка не вирішувалася, через бурхливість потоку, перейти на той бік. Чернець, не довго думаючи, обернув свої руки рясою (щоб не торкнутися жіночого тіла) і переніс її на інший берег. Вони пішли далі, але учень всю дорогу мовчки засуджував наставника. Увечері, перед тим як стати на молитву, учень обурено висловив своє невдоволення вчинком ченця: «Як ти смів, будучи ченцем, взяти жінку на руки?» На що вчитель відповів: «Я взяв її, переніс через річку і залишив на березі. А ти несеш її досі...»
Те ж саме можна сказати і про людину, яка не хоче пробачити іншу – вона несе свою образу і мучиться нею більше, ніж тією причиною, яка її породила.
Прощення – це не забуття. Сказати – «я тебе прощаю», не означає сказати «нічого не було», а означає: «давай не будемо згадувати про це і якось жити далі». Пробачити – означає не забути, а відпустити. Той, хто може пробачити, володіє більш сильним духом, ніж той, хто може тільки помститися. Прощення – творить, а помста – руйнує. Що саме? Мир. Без прощення мир неможливий в принципі. Без прощення можна говорити лише про перемир'я, яке передбачає продовження війни. Вибачати може тільки той, хто вільний. Той, хто не вільний, може тільки мстити.
Пробачити не може тварина. Не тільки тому, що вона не може образитись, але й тому, що їй незнайоме милосердя. Зрештою, якщо ми не прощаємо, ми перестаємо бути людьми, ускладнюємо собі життя та поступово перетворюємося на тварин.
Тому, давайте пробачимо один одному все, і постараємося жити як люди. Нам ще стільки треба зробити разом!
Читайте також
Коли брехня стає хулою на Творця
Трагедія в молодій єрусалимській громаді здається жорстокою. Детальний розбір тексту книги Діянь розкриває справжню причину раптового суду над подружжям.
Обезголовлена правда святого пророка
Подвиг Усікновення голови Іоанна Предтечі показує безкомпромісну вірність Божому Закону. Найвеличніший із пророків відкидає спокусливу змову з гріхом.
Розмова про сумніви з великим богословом
Ми часто мучимося від безпорадності перед лицем важких завдань. Великий учитель Церкви пережив цей страх і залишив нам духовну втіху.
Що робити, якщо близькі руйнують душу?
Ми часто звинувачуємо себе, коли рідні вимагають неможливого. Євангеліє вказує на чітку межу між родинним обов'язком і самозбереженням.
Бунт духу проти тиранії розуму
Євангельська притча про Шлюбний бенкет руйнує наївну ілюзію побутової доброти. Справжнє спасіння вимагає зняття старих одежд суєтного розуму заради здобуття нетварного Світла.
Таємниця нічного поєдинку в кам'янистій ущелині
Патріарх залишився сам перед смертельною небезпекою. Таємничий Борець з'явився з темряви, щоб подарувати йому нове ім'я, залишивши по Собі пам'ять на все життя.