Той, хто не вільний, може тільки мстити
Церковно-слов'янське «прости» має той же корінь, що й слово «простота». Не буде помилкою припустити, що первісне значення його можна було б передати так – «не ускладнюй, зроби своє життя простіше».
Дійсно, небажання прощати іншу людину є не тільки гріхом, але й серйозною психологічною проблемою. Раз ти не можеш пробачити, то ти не можеш відпустити. Є така притча. Один монах подорожував разом зі своїм учнем. І ось, на березі річки, вони зустріли дівчину, яка не вирішувалася, через бурхливість потоку, перейти на той бік. Чернець, не довго думаючи, обернув свої руки рясою (щоб не торкнутися жіночого тіла) і переніс її на інший берег. Вони пішли далі, але учень всю дорогу мовчки засуджував наставника. Увечері, перед тим як стати на молитву, учень обурено висловив своє невдоволення вчинком ченця: «Як ти смів, будучи ченцем, взяти жінку на руки?» На що вчитель відповів: «Я взяв її, переніс через річку і залишив на березі. А ти несеш її досі...»
Те ж саме можна сказати і про людину, яка не хоче пробачити іншу – вона несе свою образу і мучиться нею більше, ніж тією причиною, яка її породила.
Прощення – це не забуття. Сказати – «я тебе прощаю», не означає сказати «нічого не було», а означає: «давай не будемо згадувати про це і якось жити далі». Пробачити – означає не забути, а відпустити. Той, хто може пробачити, володіє більш сильним духом, ніж той, хто може тільки помститися. Прощення – творить, а помста – руйнує. Що саме? Мир. Без прощення мир неможливий в принципі. Без прощення можна говорити лише про перемир'я, яке передбачає продовження війни. Вибачати може тільки той, хто вільний. Той, хто не вільний, може тільки мстити.
Пробачити не може тварина. Не тільки тому, що вона не може образитись, але й тому, що їй незнайоме милосердя. Зрештою, якщо ми не прощаємо, ми перестаємо бути людьми, ускладнюємо собі життя та поступово перетворюємося на тварин.
Тому, давайте пробачимо один одному все, і постараємося жити як люди. Нам ще стільки треба зробити разом!
Читайте також
Бог у підгузках: чому Всевишній став немовлям
Чому нам простіше вірити в «космічну енергію», ніж у Бога, Якому потрібно змінювати пелюшки, і навіщо Всемогутній вирішив стати безпорадним.
Божественна математика від старця Паїсія: Як нулі можуть стати мільйонами
Зимова зустріч у келії Панагуда. Чому ми рахуємо свої гріхи та успіхи за законами людської бухгалтерії, а Бог – за законами любові, де 2+2 не завжди дорівнює 4.
Ікона «Несподівана радість»: Чому Богородиця іноді руйнує наш комфорт?
Яка страшна історія прихована за затишною назвою ікони, про духовне «роздвоєння особистості» і чому Бог змушений діяти, як хірург.
Чому з десяти виживає лише один: страшна статистика вдячності
Розбір євангельської драми про проказу. Про те, чому віра – це стрибок над здоровим глуздом і чому «сини царства» ризикують опинитися в темряві.
Німий вбивця душі: чому відсутність болю – найстрашніший симптом
Біологія лепри пояснює катастрофу сучасного безчуття. Про демієлінізацію совісті, цифровий цинізм і втрату людської подоби.
Вимкни новини, увімкни молитву: поради старця Паїсія Святогорця
Про те, як перетворити стрічку тривожних новин на чотки і зберегти розум за методом афонського старця, який знався на чистому ефірі та довірі Командиру.