Чи дійсно КП не вистачає храмів? – журналістське розслідування
За даними соцопитування «Релігійне життя України (вересень 2016)», яке 23 листопада презентувала соціологічна фірма «Юкрейніан соціолоджі сервіс», Українська Православна Церква підтвердила статус найчисленнішої конфесії країни. 56,85% з тих, хто вважають себе православними, співвідносять себе з УПЦ. Водночас Київський патріархат продовжує наполягати, що саме він є найбільш численною конфесією в Україні, і наявні в його розпорядженні храми не можуть вмістити всіх парафіян КП.
Журналісти СПЖ побували у 8 містах різних областей України (Тернопіль, Рівне, Чернівці, Кам'янець-Подільський, Харків, Херсон, Чернігів і Київ). У кожному місті в один і той же день проводили зйомку в храмах УПЦ і Київського патріархату, щоб порівняти кількість присутніх на службі віруючих. Для чистоти експерименту зйомка не проводилась у дні великих православних свят, тому що журналісти СПЖ переслідували мету показати кількість постійних парафіян того чи іншого храму.
Читайте також
«Канонічна математика» Константинополя, або Звідки в ПЦУ взялися єпископи
Чому для діалогу з ПЦУ немає фундаменту і чому «канонічна математика» Константинополя не дає результатів.
Слово як злочин: за що суд визнав винним митрополита Феодосія
Суд виніс вердикт митрополиту Черкаському Феодосію: винен! У чому? Аналізуємо вирок суду.
Чому під приводом національної безпеки влада насправді знищує Церкву
Сьогодні вже минуло достатньо часу, щоб побачити логіку знищення Православ'я в Україні. У чому вона полягає, і яка роль ПЦУ в цій схемі?
Екзархат Константинополя для УПЦ: порятунок чи пастка?
Що стоїть за розмовами про «третій шлях» для Української Православної Церкви і чим може закінчитися згода на нову структуру під омофором Фанару?
Чому переслідувачі Церкви рано чи пізно опиняються на лаві підсудних?
Ті, хто найактивніше нападає на Церкву, найчастіше прикривають цим власні злочини. І рано чи пізно за них розплачуються.
Чи можна християнину брати участь в іудейських обрядах?
Участь в іудейських обрядах стала вже звичною для багатьох православних священників, єпископів, політиків тощо. Чи є це допустимим? Що кажуть канони і святі отці?