21 березня Церква вшановує святого Феофілакта

Святий Феофілакт жив у Константинополі у VIII столітті під час іконоборчої єресі.

Святий Патріарх Павел, будучи не в змозі керувати паствою в умовах сильно поширеного іконоборства, добровільно залишив кафедру. На його місце був обраний святий Тарасій – у той час перший царський радник. За наполяганням нового Патріарха був скликаний VII Вселенський Собор, який засудив іконоборчу єресь.

Святий Феофілакт, відданий учень святого Тарасія, віддалився у монастир на берег Чорного моря. Ревний подвижник отримав від Бога дар чудотворення.

Після кількох років перебування в монастирі він був висвячений Патріархом Тарасієм в єпископський сан і поставлений єпископом Нікомидійським.

Очолюючи Нікомидійську Церкву, святий Феофілакт невпинно дбав про ввірену йому паству. Він будував храми, лікарні, будинки для прочан, щедро роздавав милостиню, опікав сиріт, вдів і хворих, сам доглядав за прокаженими, не гребуючи обмивати їхні рани.

Коли імператорський трон зайняв іконоборець Лев V Вірменин, страшна єресь спалахнула з новою силою.

На імператора-іконоборця не зміг вплинути і наступник святого патріарха Тарасія – святий Никифор, який спільно з єпископами марно переконував правителя не порушувати церковного світу. Присутній на переговорах імператора з патріархом святий Феофілакт, викриваючи єретиків, передбачив Льву Вірменину швидку загибель.

За сміливе пророцтво святитель був відправлений у заслання в фортецю Стровіль (в Малій Азії). Тут він томився тридцять років до самої смерті, що послідувала близько 845 року.

Після відновлення іконошанування у 847 році, при святій імператриці Феодорі та її сині Михаїлі, святі мощі єпископа Феофілакта були перенесені до Нікомидії.

Читайте також