У чому сенс не їсти в піст?
Так, ніхто і ніколи не буде сперечатися з тим, що їжа «не наближує людину до Бога». Так говорив апостол Павло. Абсолютно очевидно, що піст – це час, який відводиться Церквою для певних духовних зусиль. Сенс посту не просто в тому, щоб покращити свій духовний стан за допомогою якихось дій. Адже хтось для цього піде на службу, «щоб полегшало», а хтось – на концерт класичної музики або в музей – «щоб отримати духовну їжу». Можна сміливо стверджувати, що ні служба, ні музей анітрохи не поліпшать духовного стану людини, якщо не буде... покаяння. Тож сенс посту в першу чергу в покаянні.
І ось, як не дивно, саме тут нам може допомогти їжа. Або – її відсутність. Справа в тому, що покаяння – це не просто відчуття своєї гріховності. Це цілий процес преображення людини, в основі якого стоїть любов до Бога. Звичайно, можна каятися і без любові, але тоді це буде називатися жалем. А ось любити без свободи – не можна. Свобода може з'явитися лише тоді, коли кожен з нас матиме можливість вибору – зробити так чи інакше. Саме тому Бог дає Адаму і Єві заповідь «не куштувати від древа пізнання добра і зла». Зауважте, що ця найперша заповідь – заповідь посту. Чому? По-перше, «не куштувати» – легко. А по-друге, якщо людина не зможе керувати своїм шлунком, то про серце й мови бути не може. Погодьтеся, не дратуватися та не дивитися телевізор набагато важче, ніж не їсти м'яса або не пити молока. Тілесний піст – це серйозна перевірка наших можливостей і випробування для нашої свободи. Як ми її використовуємо? Чи зможемо в ім'я вищих, небесних, цінностей відмовитися від нижчих, земних, задоволень? Ось питання, на яке повинен відповісти піст.
А розмови про те, що «харчове утримання» – це щось непотрібне, найчастіше ведуть люди, які не пробували ні постувати, ні не злитись. А спробувати варто. Дасть Бог, і вийде.
Глава Адміністративного апарату Київської митрополії УПЦ архімандрит Віктор (Коцаба).
Читайте також
Прокляття роду: як зупинити естафету болю і змінити долю
Родовід Христа – не парад героїв, а список убивць і блудниць. Ми успадковуємо страхи предків, але можемо стати фільтром, який зупинить зло.
Досьє на Бога: як пророки бачили Різдво Христове за 700 років до події
Про те, чому Старий Завіт – це не нудна передісторія, а «спойлер» до Євангелія, і як давні тексти працюють як координати для зустрічі з Творцем.
Раб зірок чи син Бога? Чому гороскоп – це в'язниця, а Промисел – це квест
1 січня нам обіцяють початок «року Коня» і розписують долю по хвилинах. Розбираємося, чому віра в долю принижує людину і як Бог перебудовує маршрут нашого життя.
Новий рік на кладовищі: картина-пророцтво про наше життя
Замість олів'є – холод могильних плит. Історія однієї картини 1984 року, яка стала моторошним дзеркалом нашої реальності та іконою сьогодення.
Не відкладайте життя на «після війни»: прощальний урок старця Паїсія
Ми запитуємо, коли настане мир, а він вчить не втрачати «сьогодні». Утішний діалог для тих, хто втомився чекати, боятися і жити чернетками.
Найсумніша притча: трагедія нерозділеної любові Бога
Бог накрив стіл і чекає на нас, а ми зайняті волами та землею. Чому ця євангельська історія – про кожного з нас і про те, як пекло починається з фрази «мені ніколи»?