У чому сенс не їсти в піст?

Останнім часом все частіше в інформаційному просторі, та й просто у розмовах простих людей можна зустріти або почути сентенцію про те, що в піст головне – це духовна утриманість, і при цьому абсолютно не є важливим, що саме ти їси. Все частіше зустрічаються слова нині покійного Блаженнішого Митрополита Володимира: «У піст головне – не їсти один одного». Це висловлювання владики використовують, на жаль, не для того, щоб не засуджувати або не гніватися на ближнього, а саме в цьому його сенс, але для того, щоб виправдати свою байдужість до харчових особливостей Великого посту. Тому, як нам здається, вже давно назріла необхідність пояснити в першу чергу нецерковним людям, навіщо ми постуємо і яке значення мають всі ці «харчові обмеження» взагалі.

Так, ніхто і ніколи не буде сперечатися з тим, що їжа «не наближує людину до Бога». Так говорив апостол Павло. Абсолютно очевидно, що піст – це час, який відводиться Церквою для певних духовних зусиль. Сенс посту не просто в тому, щоб покращити свій духовний стан за допомогою якихось дій. Адже хтось для цього піде на службу, «щоб полегшало», а хтось – на концерт класичної музики або в музей – «щоб отримати духовну їжу». Можна сміливо стверджувати, що ні служба, ні музей анітрохи не поліпшать духовного стану людини, якщо не буде... покаяння. Тож сенс посту в першу чергу в покаянні.

І ось, як не дивно, саме тут нам може допомогти їжа. Або – її відсутність. Справа в тому, що покаяння – це не просто відчуття своєї гріховності. Це цілий процес преображення людини, в основі якого стоїть любов до Бога. Звичайно, можна каятися і без любові, але тоді це буде називатися жалем. А ось любити без свободи – не можна. Свобода може з'явитися лише тоді, коли кожен з нас матиме можливість вибору – зробити так чи інакше. Саме тому Бог дає Адаму і Єві заповідь «не куштувати від древа пізнання добра і зла». Зауважте, що ця найперша заповідь – заповідь посту. Чому? По-перше, «не куштувати» – легко. А по-друге, якщо людина не зможе керувати своїм шлунком, то про серце й мови бути не може. Погодьтеся, не дратуватися та не дивитися телевізор набагато важче, ніж не їсти м'яса або не пити молока. Тілесний піст – це серйозна перевірка наших можливостей і випробування для нашої свободи. Як ми її використовуємо? Чи зможемо в ім'я вищих, небесних, цінностей відмовитися від нижчих, земних, задоволень? Ось питання, на яке повинен відповісти піст.

А розмови про те, що «харчове утримання» – це щось непотрібне, найчастіше ведуть люди, які не пробували ні постувати, ні не злитись. А спробувати варто. Дасть Бог, і вийде.

Глава Адміністративного апарату Київської митрополії УПЦ архімандрит Віктор (Коцаба).

КП в Україні

Читайте також

Милосердя з порожніми руками

Милість – не завжди тепле почуття. Іноді це просто зусилля волі.

Громила, який став адептом любові до ворогів

Преподобний Силуан Афонський гнув залізо, пив горілку і одним ударом кулака мало не вбив людину. Зрештою він став святим.

Полуденний біс – давня назва апатії та туги

Смуток без причини – не новина для християн. Аскети півтори тисячі років тому дали цьому ворогу ім'я і описали всі його хитрощі.

Зцілення від душевної нудоти

Ми іноді плутаємо пошук євангельської правди з бажанням розквитатися з кривдником. У Нагірній проповіді Христос пропонує людині ковток живої води, що повертає життя.

Пастка лжепатріотизму і духовна мужність в епоху гонінь

​Справжня любов до Батьківщини починається з перемоги над власними пристрастями. Погляд православного клірика на вірність Богу, хитрощі політиків і спокуси кар'єри.

Святий з нестерпним характером

Блаженний Ієронім Стридонський сварився з друзями, ображав опонентів і зривався на всіх – і цей нестерпний книжник дав Заходу Біблію, яку читали тисячу років.