Тимчасовий храм для вічної Церкви

Парафіяни громади УПЦ у селі Колосова Кременецького району залишились без храму та втратили статус юридичної особи, що має права на культову споруду. Проте віряни не втратили при цьому здатності будувати та прославляти Господа, і за лічені місяці їхні праці увінчалися першим успіхом: у тимчасово відведеному для молитов старенькому будинку зараз справжній храм, з відведеним вівтарем і всіма необхідними приміщеннями. А головне – тут завжди збирається солідна для цього невеликого села молитовна громада.



«Коли нас відтіснили з нашого храму, в нас не було нічого. З Божою допомогою, за наші кошти, за рахунок спонсорів і друзів ми зібрали все, що сьогодні є в нашій тимчасовій церкви», – каже староста тимчасового храму Степан Мазурок.

Степан Филипович – один з п'яти жителів Колосової, які в далекому 1990 році заливали під споруджуваний тоді сільський храм фундамент. Зараз він, як і інші віруючі, втратив до нього доступ. Однак Богослужіння в Колосовий не припинилися і не припиняться, як кажуть люди, поки тут є хоч один православний вірянин.



А громада збирається як і раніше – багатолюдна і дружна, навіть ще більш згуртована, ніж раніше. Тут, у сільській хаті, тепер тільки однодумці. Настоятель захопленого Київським патріархатом храму Анатолій Сімора приїжджає на службу в облаштований будиночок щотижня. Як і раніше в Колосовій співає хор, яким керує регент Майя Рамська. Про реєстрацію нової громади поки що не йдеться: позов про незаконне вилучення у них храму та перереєстрацію статуту на користь Київського патріархату повернули на повторний розгляд. Однак це не означає, що можна припиняти служби Божі, поки мешканці Колосової хочуть молитися і вірити.

«Ми сьогодні не цікавимося тим, що робиться у наших опонентів. Вони залишилися в храмі, нехай так і буде, кажуть, що у них підвищили плату за треби», – говорить священик Петро Рамський, настоятель храму УПЦ у сусідньому селі Духів.


23 листопада 2016 року в касаційній інстанції позов віруючих УПЦ села Колосова, позбавлених всіх прав та майна, було вирішено повернути на «вихідне положення», проте храм при цьому залишився в розпорядженні Київського патріархату. Статут громади села Колосова, відповідно, сьогодні є основним документом осередку УПЦ КП. Скільки триватиме судова тяганина, невідомо.


Читайте також

Навіщо ми звертаємося до святих, якщо Бог чує нас безпосередньо?

Молитва до святих – це прохання про допомогу в темряві, коли ми самі вже не можемо піднятися до Бога.

Excel-таблиця святості і чому вона завжди руйнується

Ми таємно ведемо бухгалтерію своїх духовних перемог. А коли таблиця обнуляється зривом, ми плачемо не про Бога, а про втрачений статус доброго християнина.

Таємне джерело живої води і спасіння душі від земного полону

Людина безперервно поглинає землю заради виживання тіла. Розмова Христа біля колодязя відкриває нам гірку правду про суєту і вказує єдиний шлях до справжнього безсмертя.

Кому ми віддаємо перші п'ятнадцять хвилин ранку?

Праведний Іоанн Кронштадтський описав ранковий думскролінг так точно, наче тримав у руках смартфон. Зайдемо до нього в Кронштадт запитати: що ми робимо не так?

Коли Бог мовчить: що ми робимо не так?

Ми звикли, що у кожної кнопки є відгук. Але молячись про найгарячіше прохання в житті – ми отримуємо у відповідь тишу. Льюїс описав це так точно, що краще не скажеш.

Серафим Роуз: від порожнечі – до Істини

РПЦЗ благословила підготовку прославлення американського ієромонаха, який пройшов через невір'я, східну філософію та духовну кризу і став одним з найбільш читаних православних авторів ХХ століття.