Тимчасовий храм для вічної Церкви

Парафіяни громади УПЦ у селі Колосова Кременецького району залишились без храму та втратили статус юридичної особи, що має права на культову споруду. Проте віряни не втратили при цьому здатності будувати та прославляти Господа, і за лічені місяці їхні праці увінчалися першим успіхом: у тимчасово відведеному для молитов старенькому будинку зараз справжній храм, з відведеним вівтарем і всіма необхідними приміщеннями. А головне – тут завжди збирається солідна для цього невеликого села молитовна громада.



«Коли нас відтіснили з нашого храму, в нас не було нічого. З Божою допомогою, за наші кошти, за рахунок спонсорів і друзів ми зібрали все, що сьогодні є в нашій тимчасовій церкви», – каже староста тимчасового храму Степан Мазурок.

Степан Филипович – один з п'яти жителів Колосової, які в далекому 1990 році заливали під споруджуваний тоді сільський храм фундамент. Зараз він, як і інші віруючі, втратив до нього доступ. Однак Богослужіння в Колосовий не припинилися і не припиняться, як кажуть люди, поки тут є хоч один православний вірянин.



А громада збирається як і раніше – багатолюдна і дружна, навіть ще більш згуртована, ніж раніше. Тут, у сільській хаті, тепер тільки однодумці. Настоятель захопленого Київським патріархатом храму Анатолій Сімора приїжджає на службу в облаштований будиночок щотижня. Як і раніше в Колосовій співає хор, яким керує регент Майя Рамська. Про реєстрацію нової громади поки що не йдеться: позов про незаконне вилучення у них храму та перереєстрацію статуту на користь Київського патріархату повернули на повторний розгляд. Однак це не означає, що можна припиняти служби Божі, поки мешканці Колосової хочуть молитися і вірити.

«Ми сьогодні не цікавимося тим, що робиться у наших опонентів. Вони залишилися в храмі, нехай так і буде, кажуть, що у них підвищили плату за треби», – говорить священик Петро Рамський, настоятель храму УПЦ у сусідньому селі Духів.


23 листопада 2016 року в касаційній інстанції позов віруючих УПЦ села Колосова, позбавлених всіх прав та майна, було вирішено повернути на «вихідне положення», проте храм при цьому залишився в розпорядженні Київського патріархату. Статут громади села Колосова, відповідно, сьогодні є основним документом осередку УПЦ КП. Скільки триватиме судова тяганина, невідомо.


Читайте також

Перочинний ніж у руках святителя і наші відмовки

Ми чекаємо ідеальних умов для життя і роботи. Святитель Лука оперував слюсарними щипцями в промерзлій хаті і не вважав це подвигом.

Мужність бути нареченою: чому всі віруючі душі – жіночої статі

Великий піст розкриває головну таємницю людської природи: щоб по-справжньому зустрітися з Богом, найсильнішому чоловікові доведеться навчитися духовно бути жінкою.

Ісусова молитва: як перетворити життя на «прямий ефір» з Богом

​Друга неділя Великого посту присвячена святителеві Григорію Паламі – людині, яка відстояла наше право на реальну зустріч із Творцем. 

Дияконські будні: невидима праця за зачиненими дверима вівтаря

​Про те, що приховано від очей парафіян, як готується Літургія і чому диякон приходить до храму, коли місто ще спить.

Скляна стіна: як маніпуляція в храмі краде свободу і підміняє Бога

​Маніпуляція – давній інструмент виживання. Але зустрічаючись у Церкві, вона краде у людей дорогоцінний дар свободи. 

Небесний політ отця Руфа: історія льотчика, який став лаврським насельником

Відмовившись від кар'єри заради Бога, він пройшов через в'язниці та забуття, щоб стати молитовником Києво-Печерської лаври.