Після смерті Христос потрапив у пекло
Але, як мені здається, на цьому тлі тьмяніють інші події, пов'язані з подвигом Христа Спасителя. Зрада, суд у Анни і Каяфи, суд у Понтія Пілата, розп'яття і смерть – ще якось помічаються нами. Але ось день, коли Іісус був у гробі, тобто день суботній, в кращому випадку торкнеться периферії нашої свідомості, а в гіршому – зовсім зникне в круговороті передпасхальних турбот.
Проте святі отці з особливою силою підкреслювали важливість цього дня: «Великий день тієї Суботи», – говорить нам Церква в одному зі своїх піснеспівів. У чому ж великість цієї «преблагословенної Суботи»?
Справа в тому, що до приходу у світ Христа Спасителя людина після своєї смерті могла потрапити лише в одне місце – пекло, або шеол. Причому це стосувалося всіх без винятку людей, у тому числі праведників. Логіка була проста: смерть – це наслідок гріха, а раз так, то всі перебувають у владі сатани. Святий пророк і псалмоспівець Давид в прекрасних словах описав весь жах такої долі: «у шеолі хто сповідається Тобі?». Відчай і розуміння того, що на них чекає після смерті, спонукало праведників Старого Завіту з особливою надією сподіватися на Месію, Який позбавить їх від перебування в пеклі. П'ять тисяч років людство знемагало під владою сатани, якому діставались усі – і праведники, і грішники...
Але ось прийшов Христос. Прийшов у смиренні, у приниженні, прийшов так, що, на глибоке переконання святих отців, сатана не впізнав Його. Христос жив серед людей, навчав, проповідував, зціляв. І коли Він добровільно обрав смерть, сатана подумав, що і Христос має гріх і повинен зійти у пекло... Але диявол помилився, тому що Господь – безгрішний! А значить, зійшовши в пекло, Він зруйнував його вщент і вивів звідти всіх праведників Старого Завіту. Відтепер не тільки смерті немає, але й пекло більше не може втримати у своїй владі тих, хто опинився там. Тому Церква молиться за померлих. Пекло – це вільний вибір тих, хто відмовився жити без Бога.
Таким чином, Велика субота – це початок нашого визволення від влади диявола, це звільнення від пекельних пут та дарування спокою тим, хто так сильно на нього чекає. З наступаючим Воскресінням Христовим всіх вас!
Читайте також
Старець Паїсій Святогорець: Як пережити війну і не зійти з розуму
Новинна стрічка зараз лякає сильніше Апокаліпсису, а сирени повітряної тривоги стали саундтреком нашого життя. Афонський старець знає, як не втратити себе в цьому хаосі.
«Містерія Введення»
Цієї події немає в Євангелії, але вона змінила все. Розбираємо, як Діва Марія стала новим Ковчегом Завіту і чому мовчання важливіше за релігійний активізм.
Війна світів: чим мир Христовий відрізняється від перемир'я в аду?
Чому справедливість без любові – це завжди диктатура? Розбираємо, як відрізнити Божий мир від «миру кладовища» і чому дрони вилітають не з військових баз, а з наших сердець.
Стратегії духовного життя в Різдвяний піст
Чому одних молитов мало, а дієта не рятує? Порівнюємо піст з війною та спортом, вчимося у преподобного Паїсія Величковського та шукаємо способи не витрачати сили даремно.
«Грошове прокляття»: чому корупціонери не бояться пекла?
Євангельський багатій і сучасні ділки. Розбираємо, як працюють духовні закони і чому «брудні гроші» завжди ведуть до катастрофи.
Хвороба як нагорода: чому старець Паїсій називав скорботи «авансом» від Бога
Афонський старець, вмираючи від раку, запевняв: ця недуга дала йому більше, ніж роки суворої аскези. Вчимося «божественної математики» страждань.