Після смерті Христос потрапив у пекло

Безперечно, що Воскресіння Христа стоїть у центрі нашої віри, проповіді і життя. «Якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша», – говорив апостол Павло.

Але, як мені здається, на цьому тлі тьмяніють інші події, пов'язані з подвигом Христа Спасителя. Зрада, суд у Анни і Каяфи, суд у Понтія Пілата, розп'яття і смерть – ще якось помічаються нами. Але ось день, коли Іісус був у гробі, тобто день суботній, в кращому випадку торкнеться периферії нашої свідомості, а в гіршому – зовсім зникне в круговороті передпасхальних турбот.

Проте святі отці з особливою силою підкреслювали важливість цього дня: «Великий день тієї Суботи», – говорить нам Церква в одному зі своїх піснеспівів. У чому ж великість цієї «преблагословенної Суботи»?

Справа в тому, що до приходу у світ Христа Спасителя людина після своєї смерті могла потрапити лише в одне місце – пекло, або шеол. Причому це стосувалося всіх без винятку людей, у тому числі праведників. Логіка була проста: смерть – це наслідок гріха, а раз так, то всі перебувають у владі сатани. Святий пророк і псалмоспівець Давид в прекрасних словах описав весь жах такої долі: «у шеолі хто сповідається Тобі?». Відчай і розуміння того, що на них чекає після смерті, спонукало праведників Старого Завіту з особливою надією сподіватися на Месію, Який позбавить їх від перебування в пеклі. П'ять тисяч років людство знемагало під владою сатани, якому діставались усі – і праведники, і грішники...

Але ось прийшов Христос. Прийшов у смиренні, у приниженні, прийшов так, що, на глибоке переконання святих отців, сатана не впізнав Його. Христос жив серед людей, навчав, проповідував, зціляв. І коли Він добровільно обрав смерть, сатана подумав, що і Христос має гріх і повинен зійти у пекло... Але диявол помилився, тому що Господь – безгрішний! А значить, зійшовши в пекло, Він зруйнував його вщент і вивів звідти всіх праведників Старого Завіту. Відтепер не тільки смерті немає, але й пекло більше не може втримати у своїй владі тих, хто опинився там. Тому Церква молиться за померлих. Пекло – це вільний вибір тих, хто відмовився жити без Бога.

Таким чином, Велика субота – це початок нашого визволення від влади диявола, це звільнення від пекельних пут та дарування спокою тим, хто так сильно на нього чекає. З наступаючим Воскресінням Христовим всіх вас!

КП в Україні

Читайте також

Свічковий огарок і чиста совість: історія пономаря Саші

​Маленька спокуса у великому світі війни. Про те, як звичайний згорток використаних свічок став для юного вівтарника мірилом чесності та шляхом до перемоги над самим собою.

Жінка, яка перемогла гріх

Перше читання Покаянного канону завершується. І святий Андрій Критський розкриває образ героїні церковної історії, яку Бог спіймав на живця.

Репетиція вічності: Великий піст як вихід з диктатури шуму

Великий піст – це не просто дієта чи відмова від розваг. Це добровільний вхід у «коридор тиші», де людина знімає маски і зустрічається зі своїм справжнім «я».

Покаяння царя і червоний плащ Урії

Третя частина покаянного канону – це не урок моралі. Це анатомія і дзеркало зради.

Синдром дружини Лота: чому покаяння не терпить ностальгії

Христос промовив про неї три слова. Але саме вони – одне з найгостріших попереджень у всьому Євангелії.

Весна духовна: чому ми вітаємо один одного з початком Великого посту

Зі сторони це схоже на колективне помутніння розсудку. Але за цим привітанням – одна з найглибших таємниць християнського життя.