Після смерті Христос потрапив у пекло

Безперечно, що Воскресіння Христа стоїть у центрі нашої віри, проповіді і життя. «Якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша», – говорив апостол Павло.

Але, як мені здається, на цьому тлі тьмяніють інші події, пов'язані з подвигом Христа Спасителя. Зрада, суд у Анни і Каяфи, суд у Понтія Пілата, розп'яття і смерть – ще якось помічаються нами. Але ось день, коли Іісус був у гробі, тобто день суботній, в кращому випадку торкнеться периферії нашої свідомості, а в гіршому – зовсім зникне в круговороті передпасхальних турбот.

Проте святі отці з особливою силою підкреслювали важливість цього дня: «Великий день тієї Суботи», – говорить нам Церква в одному зі своїх піснеспівів. У чому ж великість цієї «преблагословенної Суботи»?

Справа в тому, що до приходу у світ Христа Спасителя людина після своєї смерті могла потрапити лише в одне місце – пекло, або шеол. Причому це стосувалося всіх без винятку людей, у тому числі праведників. Логіка була проста: смерть – це наслідок гріха, а раз так, то всі перебувають у владі сатани. Святий пророк і псалмоспівець Давид в прекрасних словах описав весь жах такої долі: «у шеолі хто сповідається Тобі?». Відчай і розуміння того, що на них чекає після смерті, спонукало праведників Старого Завіту з особливою надією сподіватися на Месію, Який позбавить їх від перебування в пеклі. П'ять тисяч років людство знемагало під владою сатани, якому діставались усі – і праведники, і грішники...

Але ось прийшов Христос. Прийшов у смиренні, у приниженні, прийшов так, що, на глибоке переконання святих отців, сатана не впізнав Його. Христос жив серед людей, навчав, проповідував, зціляв. І коли Він добровільно обрав смерть, сатана подумав, що і Христос має гріх і повинен зійти у пекло... Але диявол помилився, тому що Господь – безгрішний! А значить, зійшовши в пекло, Він зруйнував його вщент і вивів звідти всіх праведників Старого Завіту. Відтепер не тільки смерті немає, але й пекло більше не може втримати у своїй владі тих, хто опинився там. Тому Церква молиться за померлих. Пекло – це вільний вибір тих, хто відмовився жити без Бога.

Таким чином, Велика субота – це початок нашого визволення від влади диявола, це звільнення від пекельних пут та дарування спокою тим, хто так сильно на нього чекає. З наступаючим Воскресінням Христовим всіх вас!

КП в Україні

Читайте також

Милосердя з порожніми руками

Милість – не завжди тепле почуття. Іноді це зусилля волі.

Громила, який став адептом любові до ворогів

Преподобний Силуан Афонський гнув залізо, пив горілку і одним ударом кулака мало не вбив людину. Зрештою він став святим.

Полуденний біс – давня назва апатії та туги

Смуток без причини – не новина для християн. Аскети півтори тисячі років тому дали цьому ворогу ім'я і описали всі його хитрощі.

Зцілення від душевної нудоти

Ми іноді плутаємо пошук євангельської правди з бажанням розквитатися з кривдником. У Нагірній проповіді Христос пропонує людині ковток живої води, що повертає життя.

Пастка лжепатріотизму і духовна мужність в епоху гонінь

​Справжня любов до Батьківщини починається з перемоги над власними пристрастями. Погляд православного клірика на вірність Богу, хитрощі політиків і спокуси кар'єри.

Святий з нестерпним характером

Блаженний Ієронім Стридонський сварився з друзями, ображав опонентів і зривався на всіх – і цей нестерпний книжник дав Заходу Біблію, яку читали тисячу років.