Не можна бути вільним і моральним з-під палки
Перша з них – це глобальна криза віри серед людей нецерковних. Зрозуміло, що з точки зору Церкви, віра – це незримий зв'язок між Богом і творінням, який, з одного боку, є дар, а з іншого – плід певних зусиль. Віра – це любов до Бога, виявлена через конкретні справи (молитву, милосердя, співчуття, любов до ближніх, участь у Таїнствах і житті Церкви).
Але, з точки зору мирського світу, віра – це прихильність до певних духовних принципів та загальних ідеалів добра, основним з яких можна назвати свободу совісті та віросповідання. Ти можеш вірити у що хочеш і ніхто не має права примушувати тебе вірити у щось. На цьому фундаменті (фундаменті свободи) будується сучасна європейська цивілізація. І ось, з прийняттям зазначених законопроектів, ми можемо стати свідками скасування цих принципів.
Тож, коли ми говоримо про кризу віри, то розуміємо під цим, по-перше, сам факт кричущої спроби втручання деяких представників влади у цю духовну сферу, а по-друге, повну байдужість до того, що відбувається, з боку багатьох наших співгромадян.
Друга проблема випливає з першої – це глобальна криза свободи. Адже абсолютно зрозуміло, що свободу неможливо «дати». Вона не передбачає ніякого зовнішнього втручання. Це внутрішній стан, який або є, або немає. І ось, зараз нам пропонують вирішити питання релігійної свободи на законодавчому рівні. І це знову ж мало кого (окрім людей Церкви) турбує.
Третя проблема – це глобальна криза моральності. Суспільство, яке допускає втручання в духовну сферу, просто не може бути моральним. Моральність, як і свобода, це внутрішній стан. Не можна бути моральним з-під палки, чи тому, що немає можливості вкрасти. Моральним можна бути лише в тому випадку, якщо у тебе є вибір.
Ці три проблеми – криза віри, свободи та моральності – схоже, доведеться вирішувати Церкві. Можна сподіватися, що з Божою допомогою Вона впорається. Питання тільки в тому, чи зможе кожен з нас взяти участь у цьому? Адже по суті, всі три проблеми стосуються саме наших душ, і, залишаючись осторонь, ми можемо залишитися ні з чим.
Читайте також
Старець Паїсій Святогорець: Як пережити війну і не збожеволіти
Новинна стрічка зараз лякає сильніше Апокаліпсису, а сирени повітряної тривоги стали саундтреком нашого життя. Афонський старець знає, як не втратити себе в цьому хаосі.
«Містерія Введення»
Цієї події немає в Євангелії, але вона змінила все. Розбираємо, як Діва Марія стала новим Ковчегом Завіту і чому мовчання важливіше за релігійний активізм.
Війна світів: чим мир Христовий відрізняється від перемир'я в аду?
Чому справедливість без любові – це завжди диктатура? Розбираємо, як відрізнити Божий мир від «миру кладовища» і чому дрони вилітають не з військових баз, а з наших сердець.
Стратегії духовного життя в Різдвяний піст
Чому одних молитов мало, а дієта не рятує? Порівнюємо піст з війною та спортом, вчимося у преподобного Паїсія Величковського та шукаємо способи не витрачати сили даремно.
«Грошове прокляття»: чому корупціонери не бояться пекла?
Євангельський багатій і сучасні ділки. Розбираємо, як працюють духовні закони і чому «брудні гроші» завжди ведуть до катастрофи.
Хвороба як нагорода: чому старець Паїсій називав скорботи «авансом» від Бога
Афонський старець, вмираючи від раку, запевняв: ця недуга дала йому більше, ніж роки суворої аскези. Вчимося «божественної математики» страждань.