Не можна бути вільним і моральним з-під палки
Перша з них – це глобальна криза віри серед людей нецерковних. Зрозуміло, що з точки зору Церкви, віра – це незримий зв'язок між Богом і творінням, який, з одного боку, є дар, а з іншого – плід певних зусиль. Віра – це любов до Бога, виявлена через конкретні справи (молитву, милосердя, співчуття, любов до ближніх, участь у Таїнствах і житті Церкви).
Але, з точки зору мирського світу, віра – це прихильність до певних духовних принципів та загальних ідеалів добра, основним з яких можна назвати свободу совісті та віросповідання. Ти можеш вірити у що хочеш і ніхто не має права примушувати тебе вірити у щось. На цьому фундаменті (фундаменті свободи) будується сучасна європейська цивілізація. І ось, з прийняттям зазначених законопроектів, ми можемо стати свідками скасування цих принципів.
Тож, коли ми говоримо про кризу віри, то розуміємо під цим, по-перше, сам факт кричущої спроби втручання деяких представників влади у цю духовну сферу, а по-друге, повну байдужість до того, що відбувається, з боку багатьох наших співгромадян.
Друга проблема випливає з першої – це глобальна криза свободи. Адже абсолютно зрозуміло, що свободу неможливо «дати». Вона не передбачає ніякого зовнішнього втручання. Це внутрішній стан, який або є, або немає. І ось, зараз нам пропонують вирішити питання релігійної свободи на законодавчому рівні. І це знову ж мало кого (окрім людей Церкви) турбує.
Третя проблема – це глобальна криза моральності. Суспільство, яке допускає втручання в духовну сферу, просто не може бути моральним. Моральність, як і свобода, це внутрішній стан. Не можна бути моральним з-під палки, чи тому, що немає можливості вкрасти. Моральним можна бути лише в тому випадку, якщо у тебе є вибір.
Ці три проблеми – криза віри, свободи та моральності – схоже, доведеться вирішувати Церкві. Можна сподіватися, що з Божою допомогою Вона впорається. Питання тільки в тому, чи зможе кожен з нас взяти участь у цьому? Адже по суті, всі три проблеми стосуються саме наших душ, і, залишаючись осторонь, ми можемо залишитися ні з чим.
Читайте також
Записки старця Архипа: як сільський батюшка стяжав дари Духа
Історія схиархімандрита Архипа (Колодія) — дивовижного подвижника Чернігівщини, який відновив десятки храмів і залишив глибокі щоденники про віру та чудеса.
Розмова зі святителем Лукою про гроші, які палять руки
Як священнику можна було брати гроші з рук людини, яка розстрілювала духовенство?
Енергія еросу: від блудної пристрасті до висот святості
Як величезна здатність любити трансформується з гріха у святість. Вчення святих отців про те, як правильно спрямувати енергію еросу і уникнути духовної деградації.
Телеграма із заслання: як єпископ Лука поставив умови радянській владі
Восени 1941 року в сибірській глушині людина в потертому одязі продиктувала сім рядків, які важко піддаються звичайній логіці.
Що говорив Патріарх Ілія щодо головних питань життя Церкви
Духовна спадщина покійного Патріарха Ілії – це також і його погляди на основні церковні питання. Пропонуємо добірку його висловлювань за час патріаршества.
«Радуйся» посеред посту: навіщо Церква влаштувала свято в дні покаяння
Позавчора ми простояли три години під покаянні тропарі. Сьогодні відкрилися Царські врата і засвітилися всі світильники. Це не випадковість.