Рідними святинями: діти Рівненщини познайомилися з монастирським життям
Кілька сотень дітей з усієї Рівненської єпархії УПЦ цьогоріч матимуть змогу відвідати монастирі та святі місця рідного краю і не тільки. Поїздки та екскурсії вже розпочалися, і частина діточок із враженнями повернулися додому. Подробиці від кореспондентів СПЖ.
Протоієрей Іван Дубенецький, настоятель Свято-Георгієвської парафії у місті Здолбунів, поставив собі за мету ознайомити дітей недільної школи з усіма святинями Рівненщини. Розпочали паломництво з київського напрямку: відвідавши спершу монастир у Гощі, потім Липківську обитель і, зрештою, завершили поїздку у Корецькому жіночому монастирі.
«Діти були під особливим враженням, незважаючи на спекотний день, втоми ніхто не відчував, стійко переносили дорогу, із захопленням слухали екскурсії, запропоновані у монастирях, – розповідає отець Іван, – я впевнений, що такі поїздки дадуть молоді більше уявлення про православну традицію та розуміння, що таке монастирське життя».
Маленьким прихожанам із селища Демидівка Рівненської області священик Василь Іванейко підготував відразу два літніх сюрпризи: запросив до православного табору, що базувався на території джерела святої праведної Анни у селі Онишківці, і відвіз на екскурсію до Києва.
«Для сільських дітей дуже важливо хоч інколи виїжджати за межі рідного селища, бо батьки постійно у клопотах, а малечі так хочеться побачити щось нове, – коментує протоієрей Василь Іванейко, настоятель Свято-Іоанно-Богословського храму у смт. Демидівка, – важливо, щоб це нове було корисне для їхньої маленької вразливої душі. Поїздка до Свято-Успенської Києво-Печерської лаври не могла залишити байдужими усіх паломників, впевнений, приємні спогади триватимуть не один день».
А ось священик із села Глинськ Здолбунівського району вирішив не просто повезти дітей недільної школи для паломництва у монастир, а запропонував познайомитись із життям черниць із середини. У Свято-Троїцькій обителі села Дермань хлопчики та дівчатка увесь день провели в якості помічників монахинь. Вони обривали порічки, підмітали подвір'я, чистили горіхи. За труди черниці частували дітлахів смачним обідом і, звичайно, розповідями про історію монастиря, його насельниць.
«Ми розуміємо, що тільки Господь може вберегти наших дітей від негативного впливу, тому для кожного православного тата та мами важливо, щоб їхні чада зростали віруючими дітьми. Церква повинна допомагати у духовному вихованні молоді, – розповідає протоієрей Василь Начев, настоятель Свято-Успенської церкви в селі Глинськ, – паломницькі поїздки святими місцями, трудотерапія, молитва – ось всі ці засоби разом зможуть укріпити душі дітей у вірі, вселити надію для батьків, що ніхто їхніх чад не вирве з руки Божої».
Літня пора тільки у розпалі, і попереду у Рівненській єпархії УПЦ планують чималу програму для роботи з дітьми та молоддю. Найближчим часом уже стартує молодіжний з'їзд, який цього року базуватиметься у селі Козлин Рівненського району.
Читайте також
Шлюз перед глибиною: як не перетворити Сирний тиждень на карнавал
Масляна – це не про млинці-сонечка, а про підготовку до глибини посту. Розбираємося, чому Церква залишила їжу, але змінила смисли.
Старці Гази: як «духовні коучі» VI століття лікували душу через мовчання
В епоху «антизатвора» і цифрового шуму поради святих про «розчеплення» з его і гігієну свідомості стають радикальним ліками для сучасної людини.
Навпроти зачинених дверей: чому Адам став першим біженцем в історії
Розбираємося, чому вигнання з раю — це не давній міф, а історія кожного з нас. Про те, чому Бог шукає людину першим, і як піст допомагає повернутися додому.
Мішок терпіння і мішок смирення від старця Ісаії
Фронтовик, кавказький пустельник і незручний для влади викривач. Історія життя схіархімандрита Ісаії (Коровая), який лікував травами, вигонив бісів і передбачив церковні нелади.
Скальпель Бога: розмова біля труни дружини з професором Войно-Ясенецьким
Про межу людської міцності, про те, як з попелу земного щастя народжується святитель, і чому Бог оперує нас без анестезії.
Чи вічні вічні муки? Суперечка, яка не вщухає півтори тисячі років
У Неділю Страшного суду ми задаємо найнезручніше питання християнства: як Бог-Любов може приректи Своє творіння на нескінченні страждання?