Вказати дітям дорогу до спасіння: як виховують в православних таборах
Практику відпочинку православних дітей у літніх таборах єпархії започатковано недавно, всього п’ять-сім років тому. Утім, послідовників такого способу відпочинку під час літніх канікул знайшлося чимало, як серед зовсім маленьких хлопчиків та дівчаток, так і серед молодих людей, котрі давно отримують освіту поза шкільними стінами. Таку зацікавленість один з керівників молодіжного православного руху на Рівненщині протоієрей Василь Романюк пояснює відсутністю у сучасному суспільстві спектру дозвілля, спрямованого на розвиток духовності.
«Що би ми сьогодні не говорили про сучасних дітей та підлітків, мовляв, вони не хочуть ходити до церкви, в них зовсім немає віри, – це буде лише малесенькою частинкою правди, – вважає священник. – Основна ж правда полягає в тому, чи знайшлися ті, хто допоміг їм знайти дорогу до храму і привив віру у Бога. Нині далеко навіть не всі батьки відвідують Богослужіння, то що вже говорити про дітей. Надзавдання сучасних пастирів у шаленому ритмі сьогодення знаходити спільну мову з підростаючим поколінням, стукати у їхні відкриті душі, сіяти зерна духовності та віри у Христові істини. А відпочинок у православних таборах – це, власне, один із найефективніших способів розказати дітям про Бога та допомогти знайти дорогу до спасіння».
У цьому літньому сезоні православні табори стартували у всіх благочиннях Рівненської єпархії УПЦ з початку липня. Носили вони дещо інший характер, ніж у попередні роки. Керівники загонів розповідають, що роботу спрямовували у русло відкритого спілкування на усі теми, які цікавлять підростаюче покоління, намагались досягти максимального порозуміння і уникали читання лекцій, проведення уроків.
Таборування в основному проходило у лісах Рівненської області. Для облаштування комфортного побуту священики з дітьми розклали намети, зорганізували польові кухні.
«Насправді для відпочинку дітей наші клірики вибрали дуже живописні місця, адже природа спонукає не тільки до споглядання її красот, але й розмірковування на духовні теми, – розповідає секретар Рівненської єпархії УПЦ протоієрей Олександр Єгоров. – До прикладу, діти із Гощанського благочиння відпочивали на березі озера у селі Бочаниця. Місцина, де розкинули табір, знаходиться на острівку, до якого заїзд тільки з одного боку, – це зручно і в плані дисциплінарної опіки. Здолбунівські діти таборувались у лісі села Мости, а молодь із Рівненського району розташувалась у селі Козлин».
Клірики Дубенського благочиння Рівненської єпархії УПЦ напротивагу своїм колегам цього року обрали нову тактику проведення літнього табору – поселили кілька десятків дітей у стінах Свято-Успенської Почаївської лаври. Як розповідає головний натхненник проекту протоієрей Анатолій Богданов, благочинний Дубенського благочиння № 2, спершу довелося отримати благословіння від намісника Святої Гори митрополита Володимира.
«Діти не завжди слухняні, в них купа енергії, а ще, підбурені ровесниками, вони здатні до різних необдуманих вчинків і дій, тому перш, ніж відкривати табір у стінах монастиря, ми провели чималу роботу: роз’яснювали особливості чернечого життя і просили дотримуватись правил обителі – не шуміти, вставати на молитву, – коментує протоієрей Анатолій Богданов. – Зрештою, емоції по тижневому перебуванні на Святій Почаївській горі у дітей зашкалюють. І заслуга тут насамперед ченців, котрі з великою увагою поставились до наших дітей, проводили години у спілкуванні з ними, запрошували на екскурсії, демонстрували умови свого побуту, розповідали про силу молитви та віри».
Емоційний бум серед православного юнацтва здійснив приїзд до місць таборування єпископа Іони, голови синодального відділу УПЦ у справах молоді. 19 липня владика відвідав Корецьке благочиння № 2, потім поспілкувався з гощанською молоддю, а 20 липня помолився під час Божественної літургії у пристосованому лісовому храмі разом з підлітками із Рівненського району.
Як розповідають очевидці, спілкування з єпископом було жвавим та дискусійним, молодь активно вступала у полеміку, владика ж не просто давав книжні відповіді, а намагався креативити та відповідати у дусі часу.
Наразі частина православних таборів Рівненської єпархії УПЦ вже завершила свою роботу, діти повернулись додому з новими враженнями, відкриттями. Як зауважують священики, тепер головне завдання – усе посіяне за кілька плідних днів у душі дітей та молоді розвивати під час подальшого спілкування з ними вже безпосередньо на приходах.
Читайте також
Духовний сколіоз: як гріх ламає хребет нашої волі
Чому ми дивимося під ноги, а не в небо? Як земне тяжіння гріха згинає душу і як знайти внутрішній стрижень через молитву і тишу.
Старець Паїсій Святогорець: Як пережити війну і не збожеволіти
Новинна стрічка зараз лякає сильніше Апокаліпсису, а сирени повітряної тривоги стали саундтреком нашого життя. Афонський старець знає, як не втратити себе в цьому хаосі.
«Містерія Введення»
Цієї події немає в Євангелії, але вона змінила все. Розбираємо, як Діва Марія стала новим Ковчегом Завіту і чому мовчання важливіше за релігійний активізм.
Війна світів: чим мир Христовий відрізняється від перемир'я в аду?
Чому справедливість без любові – це завжди диктатура? Розбираємо, як відрізнити Божий мир від «миру кладовища» і чому дрони вилітають не з військових баз, а з наших сердець.
Стратегії духовного життя в Різдвяний піст
Чому одних молитов мало, а дієта не рятує? Порівнюємо піст з війною та спортом, вчимося у преподобного Паїсія Величковського та шукаємо способи не витрачати сили даремно.
«Грошове прокляття»: чому корупціонери не бояться пекла?
Євангельський багатій і сучасні ділки. Розбираємо, як працюють духовні закони і чому «брудні гроші» завжди ведуть до катастрофи.