Церква встоїть

За останні тижні чого тільки не було сказано. Немов заїжджена платівка продовжують крутитися усім порядком обридлі теми про нібито відмову духовенства УПЦ відспівувати загиблих в АТО солдатів, зберігання в наших храмах зброї, пропаганду чужих духу церкви політичних та ідеологічних концепцій.

Питання навіть не в тому, що всі ці «звинувачення» відірвані від реалій. Варто провести всього лише невеликий і поверхневий аналіз відповідних повідомлень, як відразу стає зрозуміло, що вони є або плодом надмірно розвиненої фантазії, або продуктом продуманої і системної підривної роботи проти УПЦ. Спрямованої, зокрема, на обгрунтування необхідності прийняття восени поточного року низки скандальних законопроектів (4128, 4511 та 5309), здатних завдати непоправної шкоди релігійній свободі в нашій країні.

Наведу один недавній приклад. Сайт телеканалу ZIK, який неодноразово видає в ефір негативні сюжети про нашу церкву, опублікував інформацію про те, що нібито два клірика Сумської єпархії були засуджені за сепаратизм. У свою чергу прес-служба зазначеної єпархії вказала, що ці дані не відповідають дійсності. Підтвердило правоту слів представників УПЦ і Сумське управління СБУ.

Виникає подив – невже так важко перевіряти отриману інформацію перед її презентацією широкій аудиторії? Хіба це не прямий обов'язок журналістів, які повинні формувати об'єктивну і неупереджену картину подій? І чому взагалі без прив'язки до згаданого конкретного випадку через чиюсь систематичну маніпулятивну позицію має руйнуватися громадський і міжконфесійний мир?

І ось тут потрібно підкреслити: брехня, хоч би як вона не виправдовувала себе, хоч які б примарні «благі» цілі не мала, ніколи не призводить до добра. Вона завжди вибудувана на чужих стражданнях та болю. І, що найважливіше, її перемога завжди недовговічна.

Історія нашої Церкви це явно доводить. За дві тисячі років на її голову було вилито величезну кількість наклепів та брехні. Однак вона не загинула, не розсипалася під ударами ненависників і недоброзичливців. Останні легіон за легіоном йшли в сиру землю, а церква продовжувала жити, благаючи Бога пробачити всіх тих, хто не відали, що вони творять.

І зараз ми встоїмо. Адже на нашій стороні правда. Не ми захоплюємо чужі храми. Не ми закликаємо когось ненавидіти чи гнобити. Не ми говоримо те, що руйнує людські серця і вселяє в них ворожнечу, а також ненависть до своїх ближніх.

У нинішніх непростих умовах нам вкрай необхідно проявити стійкість та духовну мудрість. І Господь не залишить нас, бо «блаженні всі, що чинять правду: вони не загинуть довіку».

Церква встоїть. А ось чого чекати країні, в якій чиясь постійна брехня та маніпуляції розпалюють чергове вогнище масштабного протистояння і внутрішньої нестабільності, це вже окреме та дуже непросте питання. Було б дуже добре, якби ним якомога частіше задавалися ті, хто, борючись з примарними погрозами, продовжують своїми інформаційними «вкиданнями» наполегливо пробивати нові дірки в обшивці пошарпаного політичними бурями корабля української державності.

Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами Української Православної Церкви

Аіф

Читайте також