27 липня – пам'ять преподобного Стефана Махрищського

Поставивши собі келію і проводячи життя в працях пустинницьких, він, прагнучи до безмовності, не брав бажаючих приєднатися до нього, але потім поступився проханням і, таким чином, в 1358 році заснував обитель, у якій був поставлений ігуменом.

Жили поблизу його обителі брати Юрковські – місцеві управителі. Вони побоювались, що землю, яка їм належала, можуть віддати монастирю, через що погрожували святому смертю. Напучення преподобного не допомагали. Тоді святий Стефан пішов в інше місце.

У шістдесяти верстах на північ від Вологди, на річці Авнежі, заснував він разом зі своїм учнем Григорієм пустинну обитель в Ім'я Святої Трійці. Великий князь Димитрій Іоаннович надіслав книги та інші пожертви у Авнежську пустель, а преподобного Стефана послав назад до Махрищського монастиря. Повернувшись у свою обитель, святий Стефан влаштував у ній життя за гуртожитним уставом.

Коли преподобний Сергій Радонезький, шукаючи місце для подвигів, пішов зі своєї обителі, його прийняв преподобний Стефан і дав на допомогу великому подвижнику Сергію свого учня Симона, який добре знав околиці. Преподобний Сергій оселився разом з Симоном на острові Киржач, де і заснував обитель.

Святий Стефан був суворий до себе і поблажливий до інших, трудився він для обителі більше за всіх; старанно повчав братію шляхам порятунку лагідними і тихими речами; одяг носив найстаріший і найгрубіший.

Дожив преподобний до глибокої старості, прийняв схиму і помер у 1406 році, 14 липня. При побудові нового кам'яного храму в Ім'я Святої Трійці, в 1550 році, були знайдені святі нетлінні мощі Стефана Махрищського. Вони прославилися численними явленнями благодатної допомоги в різних хворобах і бідах всім, хто закликає до імені святого.

Читайте також