Хресний хід на Хрещення Русі: світло, покаяння, величезна сила

Православні розповідають про своє особисте ставлення до свята Хрещення Русі та грандіозного Хресного ходу у Києві, який пройде 27 липня від Володимирської гірки до Києво-Печерської Лаври.

«Духовне зерно, яке посадив князь Володимир, дало сходи на багато століть»

Антон Кавалер, інженер:

– Хрещення Русі – це найголовніший і найважливіший вибір, який зробив для нас святий рівноапостольний князь Володимир. Люди чимало різних виборів роблять – змінюють роботу, місце проживання, створюють сім'ю або, на жаль, розлучаються. У житті іноді треба приймати важливі рішення. Як у Макаревича: «перехрестя семи доріг». А потрібно обрати одну, єдино правильну дорогу. Хрещення Русі – це та дорога, яку для нас вибрав князь Володимир.

Можна, звичайно, до хрипоти сперечатися, якими він керувався мотивами, багато хто приплітають сюди політику. Але історичних праць про це мало, а історія – наука складна. І в ній точності не дочекаєшся, як в математиці. А князь Володимир був відповідальний за велику державу – Київську Русь. І вибір релігії – дуже серйозне питання. Важко перенестися в ту епоху, щоб зрозуміти, чим він керувався. Але в Євангелії сказано: «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?» (Мк. 8:36).

У князя Володимира все було, він жив у розкошах. І цілком міг залишити язичництво державною релігією. В Римській імперії було язичництво, і вона була державою з величезною територією. Тому мотив об'єднання держави для вибору релігії відпадає одразу. Іслам теж міг стати об'єднуючою релігією. Думаю, що тут йдеться про духовне одкровення князя Володимира, коли його радники сказали, що побували на службі в православному храмі і не знають, на землі вони були чи на небі.

І для мене Хрещення Русі – поворотна точка нашої історії, ключовий її духовний момент. Духовне зерно, яке посадив князь Володимир, дало сходи на багато століть. У нас три Лаври на території України, і багато подвижників і святих. І я радий, що був зроблений такий правильний вибір.

Але хоча я ходжу у багато які хресні ходи, в Києві на Хрещення Русі ще не був жодного разу. Сподіваюся коли-небудь побувати. Це один із значимих заходів, який прославляє історію нашої духовності, нашого народу, нашої землі, нашої Церкви. Але у цей день в нашому храмі престольне свято, тезоіменитство наших батюшок. Тому і я залишаюся в храмі.

І оскільки я не був на святі Хрещення Русі в Києві, то не знаю, які почуття там виникають. Але будь-який хресний хід – це молитва і маленький подвиг. І коли ти сам береш участь в хресному ході, то почуття і враження зовсім інші, ніж коли ти сидиш вдома або на роботі і молишся чи просто про це думаєш.

А ще до мого воцерковлення на Хрещення Русі я двічі побував на концертах, де брали участь ДДТ та о.Андрій Кураєв. Не знаю, що мене спонукало, але ці концерти були просто чудові, з елементами проповіді. Зі сцени виступали і священики, і хтось з митрополитів. І це теж стало тим зерном, яке проросло – приводом замислитися про душу, про вічне, про Бога.

«Сподіваюся, що цей хресний хід дасть нашому народові припинення війни»

Ольга Ткачук, професор кафедри міжнародних відносин Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ:

– Хресний хід – це світло, яке може побачити кожна людина. Якщо захоче почати особисто з себе: усвідомити, що вона робить не так, покаятися у своїх гріхах. Тому що хресний хід – це покаяння, тобто зміна розуму. Людина, яка починає каятися, брати участь у спільній молитві, стає іншою. А хресним ходом йдуть багато людей, які цього хочуть – це масове покаяння. Молитва та вселюдне покаяння усіх учасників хресного ходу, і тих, хто за ним спостерігає – адже так чи інакше вони теж причетні. І навіть його противників – значить, вони проти чогось. Хресний хід – величезна сила. І похідна від хрещення людини, коли змінюється стан її душі, коли вона народжується заново, починає жити і працювати за Заповідями Божими.

Хрещення Русі – перехід від язичництва та поклоніння різним ідолам до істинної віри. Воно докорінно змінило історію слов'янських народів, яким дана була вибудувана система Євангельських правил. Так наші предки жили понад тисячу років.

І я сподіваюся, що великий масовий хресний хід у свято Хрещення Русі, його вселюдне покаяння, стане можливістю поліпшити ситуацію в Україні, дасть нашому народові припинення війни. Щоб українці, росіяни і білоруси знову стали одним народом і жили у мирі. У цьому я бачу головний бажаний результат цьогорічного хресного ходу.

«Бачиш, що ти не один, а з тобою вся Україна. І всі ми разом!»

Валентина Колесник, майстер педикюру:

– Свято Хрещення Русі – це моє життя. Якби не хрестилася Русь, ким би я була?! Язичником?! Для мене це багато значить, бо християнство – єдино вірний шлях до Бога. І я не знаю, яким ще шляхом можна йти, не маючи цього. Вдячна Богу за те, що Він дав нам такий дар – Хрещення. Дав нам можливість хреститися в Єдиній Соборній і Апостольській Церкві. Тільки боїшся, щоб цей дар від Бога не загубити, не втратити, і щоб вміти його нести.

А в хресному ході на Хрещення Русі я брала участь минулого та позаминулого року. Цього року не виходить – роботу не можу кинути. Хоча я вже вся там. Тому що цей хресний хід для мене – як ковток води в спекотній пустелі. Бачити людей, які туди приходять, яка у них радість, любов і ніякого лицемірства – це щастя. Не зважаючи на те, що тебе записують, фіксують твої паспортні дані і ще щось – все це не має значення. Там життя, Господь, віра, любов, милосердя – все те, чого навколо немає.

В моєму храмі все це зовсім по іншому проявляється: людей мало, старенькі смиренні бабульки приходять, ручки склали й моляться. Це теж прекрасно, чудово – це теж віра. Але у хресному ході в Києві наш вияв віри грандіозний та масштабний. Бачиш, що ти не один, а з тобою вся Україна. І всі ми разом! Описати це неможливо – треба там побути, відчути та провести крізь себе. Мені здається, що там присутня не тільки Україна, а вся земна куля. Тому що там любов. Вона панує, витає над тобою – її чуєш, відчуваєш. І не важливо, чи вмієш ти співати – співаєш, рухаєшся з усіма. Це шлях до Бога, і ти йдеш цим шляхом.

Без цього жити не можу – як без хресних ходів жити?! Страшно стає, якщо б все було по-іншому. Хресний хід зміцнює віру, єднає та сил дає. Коли йдеш по асфальту ногами, а здається, що витаєш – це неймовірне відчуття. Треба тільки пройти та відчути це.

«Дуже хочу туди, і все!»

Наталія Гуцал, вчитель початкових класів:

– Хрещення Русі – можливість спасіння для всіх нас. Раніше у цей день тільки до храму ходила, і в хресні ходи – теж навколо храму. А зараз вперше їду на хресний хід до Києва. Дуже хочу туди, і все! У 2014 році хотіла поїхати, але мама мене зупинила через всі ці події по Україні. А зараз навіть не кажу, що їду. Бо будь-який хресний хід обов'язково потрібен – він як своєрідне очищення душі та захист. А тим більше у таке Свято!


Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також