25 вересня – пам'ять Малочернеччинського образу Христа Спасителя

При слові «чудотворна ікона» майже кожен, напевне, згадує чудотворні ікони Пресвятої Богородиці, які у різних місцях прославились різноманітними чудодійствами. Але є чудотворні ікони не тільки Пресвятої Богородиці, а й Господа нашого Іісуса Христа, яких не так багато, але через них Господь творить дива, відроджуючи душі людські для Царства Небесного. Одним з таких чудотворних образів є Малочернеччинський образ Христа Спасителя.

Трошки історичних відомостей

Оригінальною є сама Іконографія образу: Спаситель зображений у повний зріст стоячим на великій тарелі, у яку скапує із ран Його Пречиста Кров. Ким був написаний образ, сьогодні достеменно невідомо, але добре відомий той факт, що шанування цієї ікони як чудотворної є не менш давнім, ніж сам образ. 

До своєї втрати ікона знаходилась у селі Мала Чернеччина Сумського повіту Харківської губернії. Мала Чернеччина знаходилась поряд із селом Токарі за 2 км. від Сум. Нині цього села не знайдеш на карті, адже при радянській владі Токарі і Мала Чернеччина були об‘єднані в одне село з назвою Токарі. 

Виникнення Малої Чернеччини історія відносить до 1672 року. Назва села походить від монастиря, який існував на цих землях відносно недовго. Про існування обителі тут нагадують тільки залишки дзвіниці надвратного храму, що був збудований у 1760 році, а взагалі обитель Успіння Пресвятої Богородиці припинила своє існування у 1788 році. Відомо, що у середині XVIII ст. тут проживав Г.С. Сковорода. 

У 1904 році Священний Синод встановив щорічний хресний хід з образом. Так би воно, можливо, було й понині, якби не буремні революційні роки на початку ХХ сторіччя. У громадянську війну 20-х рр. образ зник, і ніхто про нього більше нічого не чув. Але доказом того, що ікона була і лишається донині відомою і шанованою, є численні списки та літографії з образу у багатьох храмах та оселях Сумщини.

Віднайдення

До недавнього часу образ Христа Спасителя із Малої Чернеччини вважали зниклим безвісти. Звичайно ж, причини для цього були більш ніж об‘єктивні, і ні для кого не є секретом, яка доля часто спіткала наші святині після 1917 року. Але Господь, дивний у святих Своїх, благословив віднайти цю, здавалося б, навіки втрачену святиню. Ми не знаємо, який шлях пройшла ця ікона і в скількох руках вона побувала, відомо тільки, що вона була помічена одним священиком у донецького колекціонера та знавця православного іконопису Олега Здановича. Недовго думаючи, Зданович передає її Православній Церкві і, після проведених експертиз на найвищому мистецькому рівні, було визначено, що даний образ є оригіналом чудотворної ікони «Хліб життя». 

Першими до святині доторкнулись паломники Святогірської лаври, у якій і перебував цей образ з 12 липня по 24 вересня, після чого 25 вересня ікону було доставлено у Суми.


Звичайно ж, великою радістю для Сумчан було повернення великої святині їхнього краю в історичне місце свого перебування на Сумську землю. Щотижня по недільних днях на вечірньому богослужінні перед образом служиться соборний акафіст духовенством міста, а 25 вересня вже четвертий рік святкується як історичний день повернення святині на Сумщину. 








Читайте також

Зеленський розповів Патріарху Варфоломію про проблеми з відключенням світла

Президент згадав про гуманітарні труднощі в Україні, пов'язані з енергетикою.

У Луцьку митрополит Нафанаїл освятив іконостас у тимчасовому храмі

У день пам'яті святителя Спиридона Триміфунтського архієрей УПЦ очолив богослужіння у престольне свято приходу.

Болгарський Патріарх вручив Вселенському орден за внесок у подоланні розколу

Нагорода присуджена за організацію Собору 1998 року, який соборно вирішив кризу через розкол у Болгарській Церкві.

У Чернівцях гнаний прихід УПЦ відзначив престольне свято

Святкове богослужіння на честь святителя Спиридона Триміфунтського відбулося в громаді, яка зберігає вірність УПЦ всупереч спробам захоплення.

Предстоятель Болгарської Церкви прибув до Стамбула

Розпочався перший офіційний візит Патріарха Даниїла на Фанар.

Оголошення 7 січня Днем програміста схоже на знущання, – політолог

Костянтин Бондаренко прокоментував призначення Зеленським на день святкування Різдва нового професійного свята.