Істинна любов

Чоловік одружився з красивою дівчиною. Його любов до неї була безмежна. Одного разу у неї виявили шкірне захворювання, і краса стала її полишати. Її чоловік вирушив у подорож і на зворотному шляху втратив зір. Але, попри все, вони жили як і раніше.

Згодом вся краса жінки вичерпалась, але сліпий чоловік не помічав цього і продовжував любити свою дружину так само сильно, як і вона його. Через деякий час вона померла. Її смерть занурила чоловіка у печаль та страждання. Поховавши й оплакавши її, він вирішив покинути місто.

– Як ти зможеш ходити без сторонньої допомоги? Адже весь цей час ти справлявся завдяки своїй дружині, – запитали його.

– Я не сліпий, – відповів чоловік. – Я лише прикидався. Якщо б вона знала, що я можу споглядати її потворність, це ранило б її значно більше, ніж хвороба. Вона була гарною дружиною, і я хотів зберегти її щастя.

Іноді нам краще прикинутися сліпими і не помічати недоліки інших.

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також

«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння

Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .

Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою

Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.

Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта

Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.

Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода

Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.

Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки

Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.

Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років

За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.