Істинна любов

Чоловік одружився з красивою дівчиною. Його любов до неї була безмежна. Одного разу у неї виявили шкірне захворювання, і краса стала її полишати. Її чоловік вирушив у подорож і на зворотному шляху втратив зір. Але, попри все, вони жили як і раніше.

Згодом вся краса жінки вичерпалась, але сліпий чоловік не помічав цього і продовжував любити свою дружину так само сильно, як і вона його. Через деякий час вона померла. Її смерть занурила чоловіка у печаль та страждання. Поховавши й оплакавши її, він вирішив покинути місто.

– Як ти зможеш ходити без сторонньої допомоги? Адже весь цей час ти справлявся завдяки своїй дружині, – запитали його.

– Я не сліпий, – відповів чоловік. – Я лише прикидався. Якщо б вона знала, що я можу споглядати її потворність, це ранило б її значно більше, ніж хвороба. Вона була гарною дружиною, і я хотів зберегти її щастя.

Іноді нам краще прикинутися сліпими і не помічати недоліки інших.

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також

Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті

Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.

Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?

Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.

Місяць закону і сонце благодаті

Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.

Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви

У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.

Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці

Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.

Як ченці рятували античність, стиснувши зуби та пера

Платона, Галена і язичницьку граматику крізь руїни Риму пронесли ченці – при світлі лампи, із замерзлими пальцями, під гул битв.