Підіймайте очі до неба!
Один святий говорив, що смуток і душевна туга неминучі так само, як неминучі осінь і зима.
Бувають складні ситуації, коли важливо перетерпіти, згрупувавшись. Коли ж морок огортає душу, із ним слід неодмінно боротися, так як пригнічений стан може бути небезпечним і незворотнім.
Зневіра переслідує всіх і зароджується з кількох причин. Одна з них – невдоволення собою, життям, оточуючими. Друга – всепоглинаюча лінь. Невдоволення, як правило, виникає з небажання і невміння терпіти. Терпіння – це щоденна, непроста і часто непомітна праця: змовчати, коли хочеться роздратовано відповісти; порадіти успіху колеги, якщо виникло бажання позаздрити; уникнути осуду кого-небудь у розмові; допомогти тому, кому ще гірше, ніж вам; уміти співчувати чужій біді; залишатися привітним і зберігати людську гідність, незважаючи ні на що. Ці маленькі щоденні кроки – насправді дуже сильні духовні ліки, протиотрута смутку, що зможе вберегти вас від руйнування особистості, від внутрішньої масштабної катастрофи.
Вчитися терпіти – одне з найскладніших завдань для будь-якої людини. Але тільки завдяки терпінню можливий рух уперед. Ані особисті стосунки, ані кар'єра, ані творчість не зможуть розвиватися без терпіння. Святі радять, коли находить хандра, згадати, в чому ми завинили перед ближніми: кого скривдили, засмутили, якої біди начудили. Тоді ми зможемо усвідомити, що не варті кращої долі по гріхах своїх, і тим тішитися.
Друга причина зневіри – лінощі. Добре б, щоб, як кажуть у прислів'ї, «Клин клином вибивають», але з лінню її ж методами не впоратися. Доведеться попрацювати. Побороти лінощі можна, тільки чесно зізнавшись собі, що ти лінуєшся і костенієш, а не виправдовувати своє безділля всякими вигадками. З цього визнання починається звільнення. Потрібно привчати себе до праці. А це непросто.
Прокинувшись, подякуйте Господу, що живі і неушкоджені, далі включайтеся в новий Божий день. Регулярне дотримання елементарних життєвих правил (особиста гігієна, робочий графік, прийом їжі і відпочинок) організовує і не дає випасти з життя. Побільше спілкуйтеся з хорошими людьми, обмінюйтеся тільки позитивною інформацією, частіше піднімайте очі до неба – і тоді проблеми стануть трохи меншими, біль – не таким гострим, а життя – зовсім не страшним!
Митрополит Антоній,
Керуючий справами Української Православної Церкви
АіФ
Читайте також
Фарисейство батьків виганяє дітей з храму
Сім'я ходить до храму – а підліток замкнувся в собі і не вірить у Бога. Праведний Іоанн Кронштадтський підказує, де ми помилилися.
Апостол Іоанн хотів спалити село, а потім написав Євангеліє любові
Яків та Іоан просили Христа звести вогонь на самарянське селище. Минули роки – і молодший з них написав Євангеліє в прямо протилежному дусі.
Приховані смисли давньої молитви до Святого Духа
Розкриття значення заклику до Утішителя. Таємниці давньогрецьких термінів і повернення втраченої радості серед повсякденних скорбот.
Жебраки з Нагірної проповіді
Нам здається, що віра вимагає нескінченного запасу міцності. Але Христос приходить до тих, у кого більше не залишилося сил тримати удар, хто дійшов до межі своїх сил.
Таємний бунт проти духовної смерті та диктатури думок
Земна метушня перетворює людей на полонених нав'язливих думок. Святі отці відкривають єдиний шлях до виходу з цього смертельного сну.
Вогонь всередині потира
Ми звикли ставитися до Причастя як до благочестивого ритуалу. Але біля вівтаря на нас чекає лякаюча реальність зустрічі з живим Богом.