Підіймайте очі до неба!

Нестабільність в економіці, постійне підвищення цін, безумовно, не додають оптимізму. Але життя триває, і потрібно вчитися виживати в будь-яких обставинах.

Один святий говорив, що смуток і душевна туга неминучі так само, як неминучі осінь і зима.

Бувають складні ситуації, коли важливо перетерпіти, згрупувавшись. Коли ж морок огортає душу, із ним слід неодмінно боротися, так як пригнічений стан може бути небезпечним і незворотнім.

Зневіра переслідує всіх і зароджується з кількох причин. Одна з них – невдоволення собою, життям, оточуючими. Друга – всепоглинаюча лінь. Невдоволення, як правило, виникає з небажання і невміння терпіти. Терпіння – це щоденна, непроста і часто непомітна праця: змовчати, коли хочеться роздратовано відповісти; порадіти успіху колеги, якщо виникло бажання позаздрити; уникнути осуду кого-небудь у розмові; допомогти тому, кому ще гірше, ніж вам; уміти співчувати чужій біді; залишатися привітним і зберігати людську гідність, незважаючи ні на що. Ці маленькі щоденні кроки – насправді дуже сильні духовні ліки, протиотрута смутку, що зможе вберегти вас від руйнування особистості, від внутрішньої масштабної катастрофи.

Вчитися терпіти – одне з найскладніших завдань для будь-якої людини. Але тільки завдяки терпінню можливий рух уперед. Ані особисті стосунки, ані кар'єра, ані творчість не зможуть розвиватися без терпіння. Святі радять, коли находить хандра, згадати, в чому ми завинили перед ближніми: кого скривдили, засмутили, якої біди начудили. Тоді ми зможемо усвідомити, що не варті кращої долі по гріхах своїх, і тим тішитися.

Друга причина зневіри – лінощі. Добре б, щоб, як кажуть у прислів'ї, «Клин клином вибивають», але з лінню її ж методами не впоратися. Доведеться попрацювати. Побороти лінощі можна, тільки чесно зізнавшись собі, що ти лінуєшся і костенієш, а не виправдовувати своє безділля всякими вигадками. З цього визнання починається звільнення. Потрібно привчати себе до праці. А це непросто.

Прокинувшись, подякуйте Господу, що живі і неушкоджені, далі включайтеся в новий Божий день. Регулярне дотримання елементарних життєвих правил (особиста гігієна, робочий графік, прийом їжі і відпочинок) організовує і не дає випасти з життя. Побільше спілкуйтеся з хорошими людьми, обмінюйтеся тільки позитивною інформацією, частіше піднімайте очі до неба – і тоді проблеми стануть трохи меншими, біль – не таким гострим, а життя – зовсім не страшним!

Митрополит Антоній,
Керуючий справами Української Православної Церкви
АіФ

Читайте також

Великодня проповідь про розбірки у винограднику

Господар виноградника платить запізнілому стільки ж, скільки тому, хто працював від світанку. Такий був головний удар Спасителя по нашому відчуттю справедливості.

Бог почув крик Давида, почує і наш

Третина біблійних псалмів – це крик болю, докори і гнів, звернені до Бога. Церква не викреслила з них жодного рядка – адже в цьому можна знайти опору.

Міра посту важливіша за його суворість

Типікон розписує мирянину монастирський устав погодинно, не даючи зразків його мирського виконання. Міра посту – не в уставі, а в розсудливості.

Як християни відмовилися від пацифізму

Як перші християни відмовлялися вбивати за наказом – і що змінилося після Константина.

Синець під оком неправедного судді

Спаситель використовує образ підкупного чиновника, щоб навчити нас ніколи не опускати руки. Історичний розбір палестинського суду I століття змінює погляди на молитву.

Дім не можна облаштувати в придорожньому нічліжному будинку

Рим вважали вічним містом – але він упав за три дні. Блаженний Августин, дивлячись на руїни, зрозумів те саме, що й нам належить усвідомити, стоячи на уламках звичного світу.