Круговорот добра і зла
Ми щодня стикаємося з десятками, а то й сотнями серйозних та несерйозних виборів: приготувати сніданок чи ні, піти на роботу чи не піти, говорити чи змовчати, простити чи не прощати. І недооцінюємо наслідків свого вибору.
Кожна наша дія так чи інакше змінює світ, а значить і наше майбутнє, і лише усвідомлюючи це, ми зможемо відповідально підійти до того, що обираємо.
Ми не відсторонені спостерігачі в цьому житті, а її активні учасники. Будь-які наші думки та вчинки мають наслідки. Все, що ми запускаємо у простір, обов'язково рано чи пізно повернеться до нас назад.
В молитві «Отче наш» є такі слова: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим».
Що це означає? Що просимо Бога бути милосердним до нас, простити наші погані вчинки, думки, слова і за це обіцяємо, що теж будемо прощати тих, хто зробив нам боляче, хто недобре вчинив з нами.
«Бо якщо ви будете прощати людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний, а якщо не будете прощати людям провин їхніх, то й Отець ваш не простить вам провин ваших», – йдеться в Євангелії.
Ці слова вказують на те, що існує певний взаємозв'язок між людьми, подіями, вчинками.
Не промовлене добре слово, не надана підтримка нужденному у важку хвилину повернуться байдужістю у найбільш невідповідний момент, брехня та наклеп на адресу безвинного обов'язково повернуться лжесвідченням проти вас, злість повернеться злом. Цей закон невблаганний. І запущений негатив завжди повертається у більшому розмірі.
Так само працює цей закон і в позитивну сторону. Все те добре, що ми здатні проявити до оточуючих, обов'язково повернеться нам сторицею.
Елементарне побажання гарного дня близьким та рідним людям, колегам на початку робочого дня дасть вам несподівану добру прихильність та позитивний настрій. Поступившись місцем у громадському транспорті літній або втомленій людині, ви обов'язково відчуєте приплив сил і бадьорості духу.
З таким розумінням волі у вас з'являється розуміння відповідальності за своє життя, за свій вибір. Ви відчуєте, що можете впливати на події та нести відповідь за те, яку реальність створюєте, зможете бути не лише пасивним спостерігачем, а активним творцем.
Не дарма народна мудрість говорить: «Що посієш, те й пожнеш».
Митрополит АНТОНІЙ,
керуючий справами Української Православної Церкви
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Бог, Який біжить назустріч
Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.
Дзеркало для пастиря: Доброчесність священника – це питання безпеки
4 лютого – пам'ять апостола Тимофія. Як хворий юнак повстав проти язичницької оргії. Його єдина зброя – чесність.
Бог на ліжку №2: Остання розмова з Нектарієм Егінським
Митрополит помирає в палаті для жебраків. Директор лікарні не вірить, що цей старий у брудній рясі – єпископ. Що залишається від людини, коли хвороба зриває всі маски?
Живе тіло чи мертва структура: Чому не можна вірити в Христа без Церкви
Розмова про те, чому Церква – це не будівля прокуратури, а реанімація, де тече кров.
Дзеркальний лабіринт праведності
Про те, як наші чесноти можуть стати стіною між нами і Богом і чому тріщина в серці важливіша за бездоганну репутацію.
Перший космонавт духа: як Антоній Великий перетворив пустелю на мегаполіс
20 років у кам'яному мішку. Історія святого, який перестав боятися.