Круговорот добра і зла
Ми щодня стикаємося з десятками, а то й сотнями серйозних та несерйозних виборів: приготувати сніданок чи ні, піти на роботу чи не піти, говорити чи змовчати, простити чи не прощати. І недооцінюємо наслідків свого вибору.
Кожна наша дія так чи інакше змінює світ, а значить і наше майбутнє, і лише усвідомлюючи це, ми зможемо відповідально підійти до того, що обираємо.
Ми не відсторонені спостерігачі в цьому житті, а її активні учасники. Будь-які наші думки та вчинки мають наслідки. Все, що ми запускаємо у простір, обов'язково рано чи пізно повернеться до нас назад.
В молитві «Отче наш» є такі слова: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим».
Що це означає? Що просимо Бога бути милосердним до нас, простити наші погані вчинки, думки, слова і за це обіцяємо, що теж будемо прощати тих, хто зробив нам боляче, хто недобре вчинив з нами.
«Бо якщо ви будете прощати людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний, а якщо не будете прощати людям провин їхніх, то й Отець ваш не простить вам провин ваших», – йдеться в Євангелії.
Ці слова вказують на те, що існує певний взаємозв'язок між людьми, подіями, вчинками.
Не промовлене добре слово, не надана підтримка нужденному у важку хвилину повернуться байдужістю у найбільш невідповідний момент, брехня та наклеп на адресу безвинного обов'язково повернуться лжесвідченням проти вас, злість повернеться злом. Цей закон невблаганний. І запущений негатив завжди повертається у більшому розмірі.
Так само працює цей закон і в позитивну сторону. Все те добре, що ми здатні проявити до оточуючих, обов'язково повернеться нам сторицею.
Елементарне побажання гарного дня близьким та рідним людям, колегам на початку робочого дня дасть вам несподівану добру прихильність та позитивний настрій. Поступившись місцем у громадському транспорті літній або втомленій людині, ви обов'язково відчуєте приплив сил і бадьорості духу.
З таким розумінням волі у вас з'являється розуміння відповідальності за своє життя, за свій вибір. Ви відчуєте, що можете впливати на події та нести відповідь за те, яку реальність створюєте, зможете бути не лише пасивним спостерігачем, а активним творцем.
Не дарма народна мудрість говорить: «Що посієш, те й пожнеш».
Митрополит АНТОНІЙ,
керуючий справами Української Православної Церкви
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Дияконські будні: невидима праця за зачиненими дверима вівтаря
Про те, що приховано від очей парафіян, як готується Літургія і чому диякон приходить до храму, коли місто ще спить.
Скляна стіна: як маніпуляція в храмі краде свободу і підміняє Бога
Маніпуляція – давній інструмент виживання. Але зустрічаючись у Церкві, вона краде у людей дорогоцінний дар свободи.
Небесний політ отця Руфа: історія льотчика, який став лаврським насельником
Відмовившись від кар'єри заради Бога, він пройшов через в'язниці та забуття, щоб стати молитовником Києво-Печерської лаври.
Шпигун Бога: тринадцять діб під лампою
У камері ташкентського НКВС професор хірургії пройшов через «операцію», якої немає в медичних підручниках. Історія тринадцятиденного допиту святителя Луки.
Демон на порозі: що Каїн знав про молитву
Авель не вимовляє в Біблії жодного слова. Чотири глави – і повна мовчанка. Його єдина промова – голос крові із землі. Але іноді тиша говорить точніше за будь-які слова.
Торжество православ'я: чому за золотом риз часто ховається розчарування
Про те, чому неофіти 90-х пішли в тишу, як розпізнати «темного двійника» Церкви і де насправді шукати світло.