Круговорот добра і зла
Ми щодня стикаємося з десятками, а то й сотнями серйозних та несерйозних виборів: приготувати сніданок чи ні, піти на роботу чи не піти, говорити чи змовчати, простити чи не прощати. І недооцінюємо наслідків свого вибору.
Кожна наша дія так чи інакше змінює світ, а значить і наше майбутнє, і лише усвідомлюючи це, ми зможемо відповідально підійти до того, що обираємо.
Ми не відсторонені спостерігачі в цьому житті, а її активні учасники. Будь-які наші думки та вчинки мають наслідки. Все, що ми запускаємо у простір, обов'язково рано чи пізно повернеться до нас назад.
В молитві «Отче наш» є такі слова: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим».
Що це означає? Що просимо Бога бути милосердним до нас, простити наші погані вчинки, думки, слова і за це обіцяємо, що теж будемо прощати тих, хто зробив нам боляче, хто недобре вчинив з нами.
«Бо якщо ви будете прощати людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний, а якщо не будете прощати людям провин їхніх, то й Отець ваш не простить вам провин ваших», – йдеться в Євангелії.
Ці слова вказують на те, що існує певний взаємозв'язок між людьми, подіями, вчинками.
Не промовлене добре слово, не надана підтримка нужденному у важку хвилину повернуться байдужістю у найбільш невідповідний момент, брехня та наклеп на адресу безвинного обов'язково повернуться лжесвідченням проти вас, злість повернеться злом. Цей закон невблаганний. І запущений негатив завжди повертається у більшому розмірі.
Так само працює цей закон і в позитивну сторону. Все те добре, що ми здатні проявити до оточуючих, обов'язково повернеться нам сторицею.
Елементарне побажання гарного дня близьким та рідним людям, колегам на початку робочого дня дасть вам несподівану добру прихильність та позитивний настрій. Поступившись місцем у громадському транспорті літній або втомленій людині, ви обов'язково відчуєте приплив сил і бадьорості духу.
З таким розумінням волі у вас з'являється розуміння відповідальності за своє життя, за свій вибір. Ви відчуєте, що можете впливати на події та нести відповідь за те, яку реальність створюєте, зможете бути не лише пасивним спостерігачем, а активним творцем.
Не дарма народна мудрість говорить: «Що посієш, те й пожнеш».
Митрополит АНТОНІЙ,
керуючий справами Української Православної Церкви
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Шлюз перед глибиною: як не перетворити Сирний тиждень на карнавал
Масляна – це не про млинці-сонечка, а про підготовку до глибини посту. Розбираємося, чому Церква залишила їжу, але змінила смисли.
Старці Гази: як «духовні коучі» VI століття лікували душу через мовчання
В епоху «антизатвора» і цифрового шуму поради святих про «розчеплення» з его і гігієну свідомості стають радикальним ліками для сучасної людини.
Навпроти зачинених дверей: чому Адам став першим біженцем в історії
Розбираємося, чому вигнання з раю — це не давній міф, а історія кожного з нас. Про те, чому Бог шукає людину першим, і як піст допомагає повернутися додому.
Мішок терпіння і мішок смирення від старця Ісаії
Фронтовик, кавказький пустельник і незручний для влади викривач. Історія життя схіархімандрита Ісаії (Коровая), який лікував травами, вигонив бісів і передбачив церковні нелади.
Скальпель Бога: розмова біля труни дружини з професором Войно-Ясенецьким
Про межу людської міцності, про те, як з попелу земного щастя народжується святитель, і чому Бог оперує нас без анестезії.
Чи вічні вічні муки? Суперечка, яка не вщухає півтори тисячі років
У Неділю Страшного суду ми задаємо найнезручніше питання християнства: як Бог-Любов може приректи Своє творіння на нескінченні страждання?