Круговорот добра і зла
Ми щодня стикаємося з десятками, а то й сотнями серйозних та несерйозних виборів: приготувати сніданок чи ні, піти на роботу чи не піти, говорити чи змовчати, простити чи не прощати. І недооцінюємо наслідків свого вибору.
Кожна наша дія так чи інакше змінює світ, а значить і наше майбутнє, і лише усвідомлюючи це, ми зможемо відповідально підійти до того, що обираємо.
Ми не відсторонені спостерігачі в цьому житті, а її активні учасники. Будь-які наші думки та вчинки мають наслідки. Все, що ми запускаємо у простір, обов'язково рано чи пізно повернеться до нас назад.
В молитві «Отче наш» є такі слова: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим».
Що це означає? Що просимо Бога бути милосердним до нас, простити наші погані вчинки, думки, слова і за це обіцяємо, що теж будемо прощати тих, хто зробив нам боляче, хто недобре вчинив з нами.
«Бо якщо ви будете прощати людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний, а якщо не будете прощати людям провин їхніх, то й Отець ваш не простить вам провин ваших», – йдеться в Євангелії.
Ці слова вказують на те, що існує певний взаємозв'язок між людьми, подіями, вчинками.
Не промовлене добре слово, не надана підтримка нужденному у важку хвилину повернуться байдужістю у найбільш невідповідний момент, брехня та наклеп на адресу безвинного обов'язково повернуться лжесвідченням проти вас, злість повернеться злом. Цей закон невблаганний. І запущений негатив завжди повертається у більшому розмірі.
Так само працює цей закон і в позитивну сторону. Все те добре, що ми здатні проявити до оточуючих, обов'язково повернеться нам сторицею.
Елементарне побажання гарного дня близьким та рідним людям, колегам на початку робочого дня дасть вам несподівану добру прихильність та позитивний настрій. Поступившись місцем у громадському транспорті літній або втомленій людині, ви обов'язково відчуєте приплив сил і бадьорості духу.
З таким розумінням волі у вас з'являється розуміння відповідальності за своє життя, за свій вибір. Ви відчуєте, що можете впливати на події та нести відповідь за те, яку реальність створюєте, зможете бути не лише пасивним спостерігачем, а активним творцем.
Не дарма народна мудрість говорить: «Що посієш, те й пожнеш».
Митрополит АНТОНІЙ,
керуючий справами Української Православної Церкви
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Свічковий огарок і чиста совість: історія пономаря Саші
Маленька спокуса у великому світі війни. Про те, як звичайний згорток використаних свічок став для юного вівтарника мірилом чесності та шляхом до перемоги над самим собою.
Жінка, яка перемогла гріх
Перше читання Покаянного канону завершується. І святий Андрій Критський розкриває образ героїні церковної історії, яку Бог спіймав на живця.
Репетиція вічності: Великий піст як вихід з диктатури шуму
Великий піст – це не просто дієта чи відмова від розваг. Це добровільний вхід у «коридор тиші», де людина знімає маски і зустрічається зі своїм справжнім «я».
Покаяння царя і червоний плащ Урії
Третя частина покаянного канону – це не урок моралі. Це анатомія і дзеркало зради.
Синдром дружини Лота: чому покаяння не терпить ностальгії
Христос промовив про неї три слова. Але саме вони – одне з найгостріших попереджень у всьому Євангелії.
Весна духовна: чому ми вітаємо один одного з початком Великого посту
Зі сторони це схоже на колективне помутніння розсудку. Але за цим привітанням – одна з найглибших таємниць християнського життя.