Як батьки повинні піклуватися про дітей

Сучасній людині виховання дітей у християнських традиціях може здатися непотрібним і зайвим. Моральність – це добре, звичайно, вважають деякі, проте нащо настільки заглиблюватись, дотримуватися постів та молитись, можна й так виростити дітей.

Якщо дитина виховується в євангельських істинах, в церковних традиціях, якщо в її родині панує любов і мир, якщо вона з дитячих років привчається до молитви, тоді є надія, що вона виросте хорошою людиною. Але якщо в родині зовсім інша атмосфера: сварки, незгоди, образи, культивуються хибні ідеали, що просувають сумнівні цінності антихристиянської цивілізації, побудованої на егоїзмі, то, звичайно ж, дитина виросте без орієнтирів та опори в житті.

Християнські ідеали безцінні, їх неможливо порівняти ні з чим іншим, вони не терплять півзаходів. Тому не можна бути наполовину християнином. Деякі намагаються служити двом «панам», але така думка вкрай небезпечна. Метатися між добром і злом, життям і смертю, святістю і гріхом, Христом і дияволом означає духовно і фізично вбивати себе, піддавати свою душу постійному руйнуванню. Потрібно визначитись, бути чи не бути справжньою людиною, і головне – вчасно це зробити, до повного руйнування.

У нинішнього суспільства є дивовижна можливість стати справді людяним і щасливим, це можливо лише в тому випадку, якщо ми будемо жити з Христом, якщо наше життя зможе відповідати способу життя святих, якщо ми навчимося читати правильні книги в дитинстві, будемо прагнути уникати наклепів і брехні, будемо приносити добрі плоди, а не годувати обіцянками і гарними словами.

Але є ще одна важлива умова. Головна перешкода на шляху до моральних висот – лінь. І треба берегти в першу чергу дітей від ліні – якоря, який не дасть їм можливості рухатися вперед і розвиватись.

Усі досягнення як в духовному, так і в матеріальному житті не з'являються самі по собі – це труд, щоденне подолання насамперед ліні. Особлива увага батьків повинна бути звернена на цю негативну властивість, яка сковує волю і призводить до млявості та слабкості душевної, фізичної, а також веде до непоправних наслідків.

Здолати лінь, як і будь-який інший гріх, сама людина не в змозі, тому і потрібно звертатись до Бога: «Господи, допоможи і помилуй нас!». І вчити цьому своїх дітей.


Митрополит АНТОНІЙ,

керуючий справами Української Православної Церкви

АиФ

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також

Шлюз перед глибиною: як не перетворити Сирний тиждень на карнавал

Масляна – це не про млинці-сонечка, а про підготовку до глибини посту. Розбираємося, чому Церква залишила їжу, але змінила смисли.

Старці Гази: як «духовні коучі» VI століття лікували душу через мовчання

В епоху «антизатвора» і цифрового шуму поради святих про «розчеплення» з его і гігієну свідомості стають радикальним ліками для сучасної людини.

Навпроти зачинених дверей: чому Адам став першим біженцем в історії

Розбираємося, чому вигнання з раю — це не давній міф, а історія кожного з нас. Про те, чому Бог шукає людину першим, і як піст допомагає повернутися додому.

Мішок терпіння і мішок смирення від старця Ісаії

Фронтовик, кавказький пустельник і незручний для влади викривач. Історія життя схіархімандрита Ісаії (Коровая), який лікував травами, вигонив бісів і передбачив церковні нелади.

Скальпель Бога: розмова біля труни дружини з професором Войно-Ясенецьким

Про межу людської міцності, про те, як з попелу земного щастя народжується святитель, і чому Бог оперує нас без анестезії.

Чи вічні вічні муки? Суперечка, яка не вщухає півтори тисячі років

У Неділю Страшного суду ми задаємо найнезручніше питання християнства: як Бог-Любов може приректи Своє творіння на нескінченні страждання?