Як батьки повинні піклуватися про дітей
Якщо дитина виховується в євангельських істинах, в церковних традиціях, якщо в її родині панує любов і мир, якщо вона з дитячих років привчається до молитви, тоді є надія, що вона виросте хорошою людиною. Але якщо в родині зовсім інша атмосфера: сварки, незгоди, образи, культивуються хибні ідеали, що просувають сумнівні цінності антихристиянської цивілізації, побудованої на егоїзмі, то, звичайно ж, дитина виросте без орієнтирів та опори в житті.
Християнські ідеали безцінні, їх неможливо порівняти ні з чим іншим, вони не терплять півзаходів. Тому не можна бути наполовину християнином. Деякі намагаються служити двом «панам», але така думка вкрай небезпечна. Метатися між добром і злом, життям і смертю, святістю і гріхом, Христом і дияволом означає духовно і фізично вбивати себе, піддавати свою душу постійному руйнуванню. Потрібно визначитись, бути чи не бути справжньою людиною, і головне – вчасно це зробити, до повного руйнування.
У нинішнього суспільства є дивовижна можливість стати справді людяним і щасливим, це можливо лише в тому випадку, якщо ми будемо жити з Христом, якщо наше життя зможе відповідати способу життя святих, якщо ми навчимося читати правильні книги в дитинстві, будемо прагнути уникати наклепів і брехні, будемо приносити добрі плоди, а не годувати обіцянками і гарними словами.
Але є ще одна важлива умова. Головна перешкода на шляху до моральних висот – лінь. І треба берегти в першу чергу дітей від ліні – якоря, який не дасть їм можливості рухатися вперед і розвиватись.
Усі досягнення як в духовному, так і в матеріальному житті не з'являються самі по собі – це труд, щоденне подолання насамперед ліні. Особлива увага батьків повинна бути звернена на цю негативну властивість, яка сковує волю і призводить до млявості та слабкості душевної, фізичної, а також веде до непоправних наслідків.
Здолати лінь, як і будь-який інший гріх, сама людина не в змозі, тому і потрібно звертатись до Бога: «Господи, допоможи і помилуй нас!». І вчити цьому своїх дітей.
Митрополит АНТОНІЙ,
керуючий справами Української Православної Церкви
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Читайте також
Бог, Який біжить назустріч
Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.
Дзеркало для пастиря: Доброчесність священника – це питання безпеки
4 лютого – пам'ять апостола Тимофія. Як хворий юнак повстав проти язичницької оргії. Його єдина зброя – чесність.
Бог на ліжку №2: Остання розмова з Нектарієм Егінським
Митрополит помирає в палаті для жебраків. Директор лікарні не вірить, що цей старий у брудній рясі – єпископ. Що залишається від людини, коли хвороба зриває всі маски?
Живе тіло чи мертва структура: Чому не можна вірити в Христа без Церкви
Розмова про те, чому Церква – це не будівля прокуратури, а реанімація, де тече кров.
Дзеркальний лабіринт праведності
Про те, як наші чесноти можуть стати стіною між нами і Богом і чому тріщина в серці важливіша за бездоганну репутацію.
Перший космонавт духа: як Антоній Великий перетворив пустелю на мегаполіс
20 років у кам'яному мішку. Історія святого, який перестав боятися.