Млинці проти здорового глузду

До всього в житті слід ставитись розважливо, не впадаючи в крайнощі. Про це нагадує Церква словами Своїх святих.

Тверезомислення та міра – це основоположні аксіоми православ'я. Впевнений, не існує більш логічного вчення, ніж вчення Христа.

Людська природа після гріхопадіння стала дуже нестійкою та непостійною. Її безперервно кидає з боку в бік. Вона схильна до змін та підвладна сторонньому впливу.

Православ'я ж є надійною опорою, твердим ґрунтом для неспокійної людської природи. Православ'я дає чіткі, не відірвані від життя орієнтири та пропонує людині знайти сталість та основний напрям руху в житті. Адже мета – необхідна умова будь-якого руху.

Жодне судно не вийде в море не знаючи чіткого місця призначення, не тримаючись фарватеру. Так і шлях будь-якої людини має бути увінчаний конкретною метою.

Наближаючись до Великого посту, ми повинні розуміти його призначення.

Церква говорить про те, що основний сенс будь-якого посту – робота над собою, а мета – побороти свої гріхи. Слова можуть здатися  банальними, але все ж варто звернути на них увагу та прислухатись до багатовікового церковного досвіду.

Спробуйте почати з малого, не ставте високих планок. Зосередьтеся хоча б на такому своєму прояві, який заважає вам, як заноза, яка знаходиться на поверхні. Виявіть його і постарайтесь позбутися.

Перед  Великим постом нам наданий спеціальний тиждень  для перезавантаження, у нас є можливість перенаправити свою увагу з інших на себе.

Адже у всіх ситуаціях треба шукати причину в собі. Не хтось винен, а мені не вистачає смирення, не хтось поганий, а я недостатньо добрий і так далі. А якщо спілкування з іншим породжує зло у вашому серці, уникайте спілкування, хоча б на час, для того щоб тверезо проаналізувати ситуацію та зробити висновки.

З почуттям міри і розважливо слід підходити і до існуючих традицій та звичаїв. Млинна кампанія на Масляну – це всього лише данина традиціям. Ніякого сакрального сенсу в млинцях немає: хочете – поласуйте млинцями, не хочете – не їжте.

Подібні навколоцерковні традиції – гарна перевірка на адекватність. Вони, як лакмусовий папірець, вказують на наявність здорового глузду або його відсутність.   

Тож будемо намагатися шукати істину, а не спотворювати її. І, якщо ми будемо всім серцем прагнути до істини, Господь обов'язково пошле кожному гаряче серце і тверезу голову, такі необхідні справжньому християнину.

АіФ

Читайте також

Коли святі не могли пробачити один одному: Історія трьох учителів Церкви

Ікона показує їх разом, але життя розвело нарізно. Про те, як дружба розбилася об церковну політику, а єдність довелося вигадувати через сімсот років.

«Якщо залишуся живим, піду в Почаївську лавру!»: історія старця-подвижника

Він пройшов Другу світову, пережив радянські в'язниці і гоніння на Церкву, але не зламався. Спогади про схиархімандрита Сергія (Соломку) – легендарного економа і молитвеника.

Сп'яніння Богом: чому Ісаак Сирин молився за демонів, не вірячи у вічне пекло

Церква згадує святого, чиє богослов'я – це радикальний протест проти сухих законів релігії. Про те, чому Бог не є справедливим, а пекло – це школа любові.

Що буде з християнством, коли воно перестане бути оплотом цивілізації?

Західні демократії люблять згадувати про свободу віросповідання… коли їм вигідно. Коли ні – прекрасно дружать з переслідувачами християнства.

Скальпель і хрест: Розмова з хірургом, який обрав Бога в розпал терору

Ташкент, 1921 рік. Професор хірургії одягає рясу і йде в операційну. Я питаю: навіщо? Він відповідає, але не так, як я очікував.

Бог, Який біжить назустріч

​Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.