По слідах першої седмиці Великого посту

Читаю на сторінках багатьох користувачів "плачі і воздиханія" про те, що, мовляв, Покаянний канон то прочитали, а що в ньому і про що – ніхто так і не пояснив. Звісно, зводиться вся ця мова до того, що Церква зі своїм консерватизмом вже піднабридла, і терміново необхідні якісь нові віяння, котрі зможуть привернути і зацікавити страждущі душі.

Що цікаво, цього разу йдеться навіть не про те, якою мовою прочитано канон, а взагалі про його зміст. Невідомі нікому "Енохи, Ламехи, Есроми і Воози". Незрозумілі "осквєрніша отцовскоє ложже", "в Сігор угонзай", "пєрваго отцеубійцу" і т.д.. І вже навіть той факт, що в деяких храмах канони читають виключно на "зрозумілих мовах", абсолютно не задовільняють прихожан... бо нічого не ясно "ващє і всує".

Я вже давно казав, що якою б мовою не відбувалось Богослужіння, той, хто абсолютно не знайомий зі Святим Письмом, хто регулярно не молиться, не відвідує храм, не читає житій святих, не цікавиться тим, у що і як вірить Церква, всеодно нічого не зрозуміє.

Бо, наприклад, "хєрувіми", воно і слов'янською – "хєрувіми", і українською – "херувими", і латинською – "cherubimi", і російською – "херувимы". Але допоки людина не відкриє хоча би "Закон Божий" Слобідського, вона ніколи не здогадається, що це один з ангельських чинів. Саме тому Церква закликає – ЦІКАВИТИСЬ, ЧИТАТИ, ОЗНАЙОМЛЮВАТИСЬ, РОЗБИРАТИСЬ, ПРИХОДИТИ І СЛУХАТИ, ЗАПИТУВАТИ!!! А інакше – не бачу причин якимось чином реагувати на подібні претензії.

Коли я хочу взнати, хто такі Карл Великий, Адольф Ейхман, Мартін Лютер Кінг чи Петро Сагайдачний, – я відкриваю підручника з історії, Гугл, Вікіпедію та шукаю. Шукаю і знаходжу. Читаю і збагачуюсь знаннями. Чому ж тоді комусь настільки важко розібратись в тому, хто такі Есром, Вооз, "баби", Енох та інші персонажі, про яких йдеться у Покаянному каноні? А про них, між іншим дізнатись набагато простіше, оскільки дані про цих осіб зібрано в одній книзі – Бібілії.

Більше того, народ вже давно знає, хто такі Крішни, Шиви, Рами, Буди, та без запинок розповідають, що таке сансара, карма, санскрит, таро та інші особи і речі, про які в наших краях ще 30 років тому взагалі нічого не було відомо. А от, що за ложе і хто там осквернив, і хто отцеубійца – це просто таємниця з таємниць!

Коротше... Хто шукає – той знайде. Хто стукає – тому відкриють. Хто має вуха слухати – нехай слухає. Хто має очі бачити – нехай бачить. Хто вміє читати – нехай читає. Церква, дорогенькі, це не просто будівля, в яку ви приходите час від часу, і там вам всі мають бути зобов'язані. Схочете розібратись у тонкощах – розберетесь. А коли не хочете розібратись – то і не пред'являйте, і винних не призначайте.

Читайте також