Пристрасть, яка може вбити
Керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Антоній (Паканич)
Замисліться: людина, яка постійно говорить про свободу, підносить її в ідоли, є довічним рабом своїх бажань. Абсурдно.
Але найбільша небезпека в тому, що будь-яка звичка і, здавалося б, невинна пристрасть можуть, розростаючись та поглиблюючись роками, вбити людину. Алкозалежні не відразу стали такими, а починали з невеликої кількості в гарній компанії. І затяті курці, що підірвали організм нікотином, теж починали «за компанію».
А скільки людей сьогодні страждає від зайвої ваги та переїдання?
І так в усьому.
Будь-яка залежність є згубною. І це стосується і духовної сфери. Скільки життів розбито через гордість і заздрість, брехню і наклеп, жадібність та блуд. Ми всі безнадійно хворі, у кожного свої руйнівні пристрасті, що прагнуть зруйнувати людину, підточити все хороше. І своїми силами тут не впоратися, не позбутися від них.
Але що неможливо людині, можливо Богу. Головне – вчасно це усвідомити та покликати Його на допомогу. Не намагайтеся виправдовувати себе та не впадайте в саможаління. Це пастка, що закриває всі виходи та відрізає будь-які спроби допомоги.
Кричіть про свій біль, кличте на допомогу – і підтримка обов'язково з'явиться.
І довгоочікуване почуття свободи настане, коли чергова пристрасть буде переможена, коли на душі відчуєте легкість від зниклих образ, а ваші звички стануть на допомогу вам і вашим близьким.
Читайте також
Як правильно проводити Радоницю і зберігати пасхальні традиції?
На питання СПЖ відповідає відомий київський духівник, почесний настоятель і будівничий київського Ольгинського храмового комплексу протоієрей Всеволод Рибчинський.
Чесний сумнів: чому нас навчає апостол Фома
Чому сумнів – це не гріх, а шлях до Бога? Роздум про віру як Дар, феномен апостола Фоми і про те, чим небезпечний вакуум в людській душі.
Окам'яніння серця: як не звикнути до чужого болю
Ранок починається зі стрічки новин, де за цифрами зникає людина. Як захисна броня серця непомітно стає загрозою для нашої віри та людяності.
Дорога до Емауса: чому Бог іде поруч, коли ми здаємося
Учні біжать з Єрусалима, розчавлені горем. Але Христос не зупиняє їх, а просто йде поруч – до самої вечері, де хліб змінить усе.
Святитель Лука Кримський: як не втратити віру в Церкву через людей
Важко бачити в храмі легкодухість. Шукаємо опору в листах святителя Луки – хірурга, який вижив у засланнях, але задихався в «духовній пустелі» серед своїх.
Зламані двері: чому після Пасхи ми досі помираємо
Світ не помітив Воскресіння. Ринки працювали, а в стіні смерті в цей час з'явилися двері.