Чому деякі молитви не закінчуються словом «Амінь»?

Священик читає заамвонну молитву, яка знаменує закінчення богослужіння

Розглядаючи питання слова «амінь», необхідно врахувати наступне.

По-перше, це етимологія слова «амінь». Слово це має єврейське походження і в перекладі на українську означає «істинно», «вірно», «хай буде так». Тобто по суті «амінь» є словом, яке виражає твердження або правдивість сказаного.

По-друге, в Старому Завіті «Амінь» в Книзі пророка Ісаї виступає як одне з Імен Божих і перекладається як «Бог правди».

Що ж стосується того, чому в деяких молитвах це слово не використовується, то тут скоріше треба дивитись на змістове наповнення і структуру молитви. Якщо, приміром, в кінці молитви є вираз «Яко Твоє єсть Царство, і Сила, і Слава...», то наприкінці ми говоримо: «Амінь», ніби погоджуючись з даним твердженням.

Змістове наповнення цих слів має містичний характер, тому, кажучи: «Амінь», ми стверджуємо про свою впевненість у сказаному. Якщо взяти, приміром, молитву «Богородице Діво, радуйся!», то сама по собі ця молитва є не містичною, а гімнографічною. Тобто у ній слідує хвала Божій Матері і коротке твердження того, чому саме ми Її уславляємо – «яко Спаса народила еси душ наших». У зв'язку з цим, слово «амінь» як твердження тут просто недоречне і в ньому немає необхідності.

Читайте також