О ксенофобии бывших священников

Вчера в комментариях к посту "О лжи о.Игоря Саввы" бывший клирик Запорожской епархии, ушедший к раскольникам КП, Станислав Ревтов обвинил протоиерея Геннадий Елин (Gennady Elin) в том, что он позволяет у себя комментировать НЕ УКРАИНКЕ, называя себя украинской церковью. НЕ УКРАИНКОЙ он назвал меня. Отказал мне в национальности, которую я получила от отца с мамой на том основании, что у меня в профиле фото "з ганчіркою" (тряпкой). "Тряпкой" он назвал Знамя Победы, которое в знак победы над нацистской Германией наши предки, в том числе и украинец Алексей Берест, водрузили над поверженным рейхстагом.

Я ему доложила, что я украинка, что мой отец – классик украинской литературы Олесь Бердник. Также объяснила вежливо и уважительно – что за "тряпка" у меня в руках.

Такое вот представление о том, что такое служение священника и как нести весть о том, что у Него "нет ни эллина, ни иудея".

Свой комментарий с обвинением в том, что я не украинка из-за "ганчірки" у меня в руках, пан Ревтов перенес на свою страницу https://www.facebook.com/profile.php?id=100011034767143

Читайте також

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.