Церковь и система
Мое имхо... системы вообще нет, ее выдумали, или хотят ее видеть, или просто хорошо подвернулся под руку термин. Или подсунули очень интересные дядьки. Только без конспирологии. Есть грехи отдельных людей, обреченных, да, да, именно так, – властью, и я отчасти понимаю, о чем болит душа у некоторых "бывших", я сам несколько раз был на грани, тут и реальные вещи, и помыслы, и еще Бог его знает что... (и нет уверенности, что это опять не произойдет), но так же понимаю, что это не благодатно. Вот так однопросто. Безблагодатно. Простите вот за такое "системное" слово. И сам я несколько раз на день умираю в "системе", но и столько же воскресаю в Церкви.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.