«Країна, яка вбиває своїх дітей, не може бути процвітаючою»
Понад 300 тисяч перерваних вагітностей на рік. Кожен сьомий аборт роблять підлітки у віці 15-17 років.
Як вже повідомляла СПЖ, днями в столичному Українському домі пройшов Всеукраїнський форум сім'ї, на якому обговорили необхідність захисту та популяризації традиційних українських сімейних цінностей.
Головними викликами та загрозами для інституту сім'ї були названі серйозна демографічна криза, катастрофічна статистика розлучень і абортів, сирітство, безвідповідальне батьківство.
Серед делегатів форуму – парламентаріїв, вчених, священиків, освітян, журналістів, лідерів громадських рухів – був і активіст Центру захисту материнства і сімейних цінностей «Спаси і сохрани» Олександр Єрух. З ним зустрівся та поговорив кореспондент СПЖ.
– В Центрі ви – координатор одного з проектів, який сьогодні ставить своєю метою організацію руху проти абортів, з чого все розпочиналось?
– Протиабортний рух в Україні вперше 15 років тому почав священик Української Православної Церкви Владислав Софійчук – настоятель Свято-Макаріївського храму в Києві, на Татарці. Тобто отець Владислав є засновником руху «Спаси і сохрани», він і керує цим рухом – проти абортів, за сімейні цінності. І саме в храмі знаходиться свого роду координаційний центр. Щоп'ятниці там проходять молебні про младенців в утробі убієнних. Крім того, надається матеріальна, психологічна, юридична і соціальна допомога проблемним вагітним.
– Коли долучились до цього руху Ви?
– Я приєднався до нього 3 роки тому. Це був поклик душі і серця, а швидше за все – Божий Промисел. Перші близько півтора року я вникав у суть питання, тому що, насправді, це дуже складний та специфічний рух. Як відкрити кабінет доабортного консультування, як організувати лекції про шкоду абортів, навіть ті ж самі листівки роздавати на вулиці – треба в усю цю специфіку вникати, вивчати…
– Помічники в цій справі знайшлися?
– Звісно…Рівно рік тому в Києві відбулась перша робоча зустріч ініціативної групи, яка виступила за організацію в нашій країні всеукраїнського громадсько-церковного руху на захист материнства і ненароджених дітей, а також – проти абортів. Зібралися тоді священики Української Православної Церкви, лікарі-психологи, акушери, представники Верховної Ради, громадських організацій… Очолив цю зустріч отець Владислав Діханов, керівник Синодального відділу з соціальних питань. Він тоді, я запам'ятав, озвучив просто вражаючу цифру – понад 300 тисяч перерваних вагітностей на рік. Кожен сьомий аборт роблять підлітки у віці 15-17 років. І це тільки офіційно… Від Церкви висловлювалися про необхідність духовної підтримки та вносили пропозиції отець Геннадій Батенко, отець Володимир Косточка, від Синодального сімейного відділу Іоанн Ружицький…
– Які вам запам'яталися цікаві пропозиції…
– Медичні психологи розповідали про закордонний досвід, який можна переймати. Це прослуховування жінкою серцебиття плоду, виведення аборту із системи обов'язкового медичного страхування. Або введення «Тижня тиші», коли жінка приходить до лікаря й каже, що хоче зробити аборт, їй дають тиждень подумати, порадитися з родиною, і лише після цього їй можуть дати направлення на цю операцію. Цікаве обговорення було запропонованого циклу процесу допомоги кризовим вагітним, і в цьому циклі якраз і зав'язані медицина, Церква, волонтери і, звісно, ЗМІ, тож допомагайте…
– І все ж конкретно, результати цієї першої зустрічі…
– Стали зрозумілі сильні і слабкі сторони цього проекту. Стало зрозуміло те, що може запропонувати Церква, наприклад духовні програми, медицина також запропонувала, і громадськість. Але найважливіший момент – це бажання скоординувати зусилля…
– Що вже зроблено на сьогоднішній день?
– Вже можна говорити про конкретні справи для досягнення результату: відмовляти жінок від абортів, а також виховувати підростаюче покоління. До нас приєдналась громадська організація «Вся Україна», яка реалізує десятки соціально-орієнтованих проектів, її очолює Валентин Гиря. Так от, спільно з цією організацією ми відкрили у 5-му київському пологовому будинку кабінет доабортного консультування.
Там складні комунікації між лікарями і нашими консультантами-психологами, які працюють з кризовими мамами. Такі консультації часто переконують жінку не ставати вбивцею своєї дитини. Тут складність в чому… До офіційної статистики абортів не входять випадки, коли жінка провокує позбавлення від дитини за допомогою таблеток, а це далеко не поодинокі випадки, і ми намагаємося з'ясовувати у лікарів кількість таких випадків, а цього якраз афішувати ніхто не хоче.
Далі, дуже скоро ми плануємо провести навчання лекторів, які будуть у школах, в старших класах розповідати про шкоду абортів. Я зараз спілкуюся з Міністерством освіти, щоб вони дали «добро» на такі лекції в усіх школах України. Там готові підтримати, але просять, щоб їх ознайомили із вмістом таких лекцій з точки зору коректності… Цим ми зараз займаємось.
І ще… Буквально днями ми збиралися зі священиками, обговорювали: готуємось розміщувати в храмах, жіночих консультаціях, на вулицях плакати, стенди про наш рух проти абортів, і закликаємо, щоб приєднувалися волонтери, ми дуже потребуємо допомоги небайдужих людей.
Я прийшов на форум, де зібралися однодумці з усієї України та обговорюють дуже гарячу тему для нашої країни – як зберегти сімейні цінності, шукаю шляхи співпраці з людьми, небайдужими до цієї справи. Почув сьогодні прямо крилату фразу – країна, яка вбиває своїх дітей, не може бути процвітаючою. Про це треба серйозно задуматися всьому нашому суспільству та всім світом виступити на захист ненародженої дитини.
Якщо у вас є бажання підтримати всеукраїнський антиабортний рух, спрямований на збереження життя ненароджених дітей:
Контакти. тел.: 095-574-22-54; email: Spasi.in.ua
Читайте також
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?