Чому небезпечно бути модним

Митрополит Антоній, керуючий справами Української Православної Церкви

Людині слід дбати лише про те, щоб залишатися людиною в будь-якій ситуації, щоб виковувати в собі все найкраще, що дозволяє називатися справжньою людиною. Гонитва за модою – провальна справа, яка свідомо веде до краху.

Найчастіше, на жаль, людина розуміє це на схилі свого життя, коли, обернувшись назад, вона усвідомлює, що було головним, а що не вартим уваги та зусиль. Людина не може не розкаятися в тому, що витратила так багато сил та часу тільки на те, щоб лише здатися комусь кращою, моднішою, сучаснішою, ніж вона є насправді. Але виправити вже нічого не можна.

Бажання бути модним, бути в тренді, кажучи сучасною мовою, породжує лукавство: перед собою, перед людьми, перед Богом.  А лукавство – це гріх, який, як іржа, роз'їдає нашу природу зсередини. Лукава людина завдає удару насамперед собі, така людина ворог самій собі. І гіршого ворога не придумати.

Ми всі тією чи іншою мірою залежні від думки натовпу. Роблячи вчинок, ми часто орієнтуємось на те, що скажуть оточуючі, чи не будуть вони насміхатися над нами, критикувати. Але ми при цьому не замислюємось, чи корисний цей вчинок для нашої душі, чи гідний він християнина.

Така гонитва за чужою думкою продиктована марнославством, яке є самим ненаситним гріхом. Воно штовхає людину на хибні та безглузді подвиги до повної знемоги та знеособлення.

Один святий сказав, що марнославна людина нагла перед Богом, але боязка перед людьми. Істинно, це так.

Будь-яка залежність шкідлива. Але ніщо так не псує душу, не ранить її, як залежність від думки інших. Це одна з найстрашніших залежностей, яка непомітно вбиває людину, її індивідуальність, таланти, зморюючи та спотворюючи. Людина, що потрапила до рук марнославства, стає безпорадним рабом.

Бажаю усім нам у наступні дні Великого посту усвідомити свій справжній стан, постаратися вирватись із натовпу, не слідувати його орієнтирам. Лише тоді ми зможемо здобути справжню духовну свободу, незважаючи на докори та глузування на нашу адресу. Час стати самими собою.

Аіф

Читайте також

Скляна стіна: як маніпуляція в храмі краде свободу і підміняє Бога

​Маніпуляція – давній інструмент виживання. Але зустрічаючись у Церкві, вона краде у людей дорогоцінний дар свободи. 

Небесний політ отця Руфа: історія льотчика, який став лаврським насельником

Відмовившись від кар'єри заради Бога, він пройшов через в'язниці та забуття, щоб стати молитовником Києво-Печерської лаври.

Шпигун Бога: тринадцять діб під лампою

​У камері ташкентського НКВС професор хірургії пройшов через «операцію», якої немає в медичних підручниках. Історія тринадцятиденного допиту святителя Луки.

Демон на порозі: що Каїн знав про молитву

Авель не вимовляє в Біблії жодного слова. Чотири глави – і повна мовчанка. Його єдина промова – голос крові із землі. Але іноді тиша говорить точніше за будь-які слова.

Торжество православ'я: чому за золотом риз часто ховається розчарування

Про те, чому неофіти 90-х пішли в тишу, як розпізнати «темного двійника» Церкви і де насправді шукати світло.

Свічковий огарок і чиста совість: історія пономаря Саші

​Маленька спокуса у великому світі війни. Про те, як звичайний згорток використаних свічок став для юного вівтарника мірилом чесності та шляхом до перемоги над самим собою.