Этот "крик души", жаждущей прощения, сделал мой день...

В такие дни, как сегодняшний, в преддверии Пасхи, почему-то на службы приходят люди, очень редко ходящие в храм. И еще реже прибегающие к Таинствам. Сегодня тоже, из 30 исповедающихся перед Причастием, человек 10 в последний раз на Исповеди были минимум год назад... Самое тяжелое для меня - исповедовать таких прихожан. Очень трудно достучаться до совести, пробудить их душу от сна бесчувствия. 
Одна из таких прихожанок, подойдя к аналою, сказала сразу, как отрезала: "Каюсь. Грешна во всем" И уже склонила голову под епитрахиль, дескать, остальное - не твоего ума дело. 
Пытался я и так с ней поговорить, и эдак, уже не знал, что и сделать, чтоб она хоть чуть-чуть, хоть самую малость захотела облегчить свою бессмертную душу....
И тут она, тоже уже изрядно подуставшая от моих приставаний, выдала: "Ну что вы меня мучаете... Христос вон, Марию Магдалину простил... а вы меня никак не хотите".... 
Этот "крик души", жаждущей прощения, сделал мой день...

Читайте також

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.

Коли святиню перетворили на попіл

Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.

Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»

Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.

Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри

Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.

Різдво без канікул

Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.