«Нить от сглаза со Святой земли»
Изгнал из храма тётеньку, требующую продать ей красную шерстяную нитку «от сглаза», которую надобно носить на левом запястье. Все мои вразумления были категорически отвергнуты и в качестве доказательств следовал аргумент, что даже артисты такой оберег носят и во всех остальных церквях их продают. Пришлось отправить страждущую в «остальные» церкви...
Во время исхода тётеньки услышал многословные определения и характеристики моей собственной личности. Слав Те Господи - промолчал.
Ради успокоения собственного решил спросить интернет насчет этой нити красной. Лучше бы не спрашивал! Особенно понравилось «Нить от сглаза со Святой земли»
PS. Есть аксиома: верящий в сглаз - в Бога не верит.
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.