Мы знаем, что Он Воскрес и победил. Но апостолы не знали
Христос Воскресе! Воистину Воскресе!
Тут как бы и писать нечего. Все и так понятно. Но, понятно для нас. Для тех, кто смотрел на Распятие уже через призму Воскресения. Мы знаем/знали, что Он Воскрес и победил. Но, они (апостолы) не знали.
Для них все было страшно и ужасно. Они были в отчаянии. Ведь вот, Он входит в Иерусалим и Его встречает восторженная толпа. Точно будет Царем. Точно Мессия. И братья Громовы решают, кто сядет справа от Него в Его Царстве... Народ ходит за Ним, слушает Его. Апостолы радуются и может, даже, гордятся: «Вот это я, Петр. Я с Ним. Он мой Учитель». А потом...
Совершенно непонятный суд. Жестокий приговор. Требование той самой толпы распять Его. Избиение. Смерть. Погребение. И тот самый Петр говорит, что «нет, я не с Ним. Я не знаю этого Человека»... Уныние, отчаяние, ужас...
Можем ли мы «тогда» понять апостолов? Нет. Так же, как не можем понять и «после», когда Он Воскрес, а они боялись поверить, потому что боялись «а вдруг неправда?». Проверяли, смотрели, не верили своим глазам. А потом увидели Воскресшего...
Дай же, Господи, и нам увидеть! Воистину Воскресе Христос!!!
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.