Во Львове отметили «облыванный понедельник»...
Какая радость-то!
Общенациональная новость: во Львове отметили «облыванный понедельник»!
Об этом на своей странице в соцсети Facebook сообщила глава пресс-службы львовского горсовета Кристина Процак. А пропиарили все крупнейшие издания.
Когда я писала утром, что это - традиция УПА - то несколько утрировала. Это местный обычай, который УПА, как и многое, довела до абсурда, а сейчас этот абсурд удесятеряют современные бездарные копипастеры.
Местные народные обычаи не бывают «плохими». Они существовали как данность. У каждого региона свои, ведь народом по большому счету нас сделало не только развитие капитализма, но и создание единого литературного языка.
Этот обычай восходит к остаткам языческих традиций - весеннего очищения. Со временем эта забава превратилась в традицию своеобразного ухаживания. В понедельник обливали преимущественно незамужних девушек – это делали их ухажеры как проявление своей симпатии и скрытой любви. Остаться девушке сухой в «облыванный» понедельник считалось позором. Если же девушка приходила домой мокрой – родители радовались, ведь появлялась надежда на свадьбу, а значит, надо было уже готовить приданое.
Повторяю - народные обычаи тех или иных регионов не бывают рагульскими или благородными. Такими их делают в нашем сознании те, кто их навязывает или с ними борется. Просто это реанимирируют остатки языческих обычаев в народе.
Ну, а то, во что превратили эту вытащенную из поеденных шашелем дедовских сундуков «возродители» традиций, иначе, чем порнографией и сознательной провокацией презрения к своему прошлому не назовешь.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади