Церква позитивних і добрих новин

Читаю церковні новини. Спостерігаю багато гарних і добрих новин. Ось, наприклад, деякі з них:

У Світлий Вівторок Блаженніший Митрополит Онуфрій освятив новий храм на Київщині УПЦ

Православные киевляне поздравили Предстоятеля УПЦ с Воскресением Христовым

У Сумах зібрали більше 800 тисяч гривен для онкохворих дітей

УПЦ помогла устроить в Киеве акцию в поддержку детей заключенных

в Иверском монастыре города Донецка возобновляются регулярные богослужения

Запорожское духовенство организовало пасхальную трапезу для 300 нуждающихся

Паства возвращенного УПЦ храма встретила престольный праздник с молитвой

После перенесенной операции митрополит Почаевский Владимир вернулся к совершению богослужений

P. S. Потоку негативу, який сьогодні систематично ллється проти нашої Церкви, нам всім слід протиставляти потік церковного позитиву - як внутрішньо-церковного, так і зовнішнього, спрямованого на суспільство і нецерковних людей. Потрібно просто спокійно і наполегливо працювати на позитив.

Адже і Господь дії диявола, гріх і смерть, переміг позитивом - Благою Звісткою, тобто Євангелієм.

Христос воскрес!

Читайте також

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.

Коли святиню перетворили на попіл

Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.