Ужасание военным слухам
Насчет войн и военных слухов я стараюсь и ФБ не читать - некоторые пользователи друг друга пугают или, хуже, подзуживают, что действует на нервы. Но если вы все же это читаете :) я скажу, что держусь за слово Пророка: С клятвою говорит Господь Саваоф: как Я помыслил, так и будет; как Я определил, так и состоится (Исаии 14:24) и слова арх. Михаила «после всех победителей победит Христос»
К. С. Льиюс же пишет о страхе перед атомной бомбой , что, мол, в прошедшие века люди имели перед собой гораздо более реальную и постоянную перспективу злой смерти от голода, войны, чумы и много чего еще, и ничего, как-то не нервничали круглосуточно по этому поводу. И если смерть за нами придет (а она рано или поздно всяко придет) то пусть лучше застанет нас за какими-нибудь более осмысленными делами, чем ужасание военным слухам.
Впрочем, глобальная ядерная война мало вероятна. Хотя вполне возможно, что западная глобалисткая элита превратит Сирию в еще один - вслед за Ираком и Ливией - пример своих благодеяний человечеству, за которые она себя непрестанно восхваляет, и Россия не сможет этому помешать. Что же, никто не обязан совершить невозможное. Влезать в прямую войну с в десятки раз превосходящим противником будет невозможно.
В этом случае, увы, сирийских христиан постигнет участь иракских, что, впрочем, совершенно не помешает поклонникам западной политической элиты поклоняться и дальше - тут уж как с товарищем Сталиным, если люди выбрали себе кумира, только особая благодать Божия может их обратить. Можно только при случае напоминать, что в обоих случаях поклонение силе, ответственной за масштабное истребление христиан, выглядит очевидной нелояльностью по отношению к мученикам.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.