Ужасание военным слухам
Насчет войн и военных слухов я стараюсь и ФБ не читать - некоторые пользователи друг друга пугают или, хуже, подзуживают, что действует на нервы. Но если вы все же это читаете :) я скажу, что держусь за слово Пророка: С клятвою говорит Господь Саваоф: как Я помыслил, так и будет; как Я определил, так и состоится (Исаии 14:24) и слова арх. Михаила «после всех победителей победит Христос»
К. С. Льиюс же пишет о страхе перед атомной бомбой , что, мол, в прошедшие века люди имели перед собой гораздо более реальную и постоянную перспективу злой смерти от голода, войны, чумы и много чего еще, и ничего, как-то не нервничали круглосуточно по этому поводу. И если смерть за нами придет (а она рано или поздно всяко придет) то пусть лучше застанет нас за какими-нибудь более осмысленными делами, чем ужасание военным слухам.
Впрочем, глобальная ядерная война мало вероятна. Хотя вполне возможно, что западная глобалисткая элита превратит Сирию в еще один - вслед за Ираком и Ливией - пример своих благодеяний человечеству, за которые она себя непрестанно восхваляет, и Россия не сможет этому помешать. Что же, никто не обязан совершить невозможное. Влезать в прямую войну с в десятки раз превосходящим противником будет невозможно.
В этом случае, увы, сирийских христиан постигнет участь иракских, что, впрочем, совершенно не помешает поклонникам западной политической элиты поклоняться и дальше - тут уж как с товарищем Сталиным, если люди выбрали себе кумира, только особая благодать Божия может их обратить. Можно только при случае напоминать, что в обоих случаях поклонение силе, ответственной за масштабное истребление христиан, выглядит очевидной нелояльностью по отношению к мученикам.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади