Лепта вдовицы – да подавись ты!
Я всегда привожу такой пример. Как-то на Пасху, когда уже праздник прошел, я дополнительное вознаграждение батюшкам раздавал – в красивом таком не конвертике, а пакетике и с шуткой. Потому что, если в начале поста священники – как психологи, то в конце поста, особенно Великого поста, они становятся уже психиатрами.
У тебя самого уже мозги практически не работают от того, что слышишь, от бесконечной исповеди, а иногда и от первой исповеди. Все это очень сложно, особенно Великим постом. И нужна разгрузка, дополнительное питание батюшкам, особенно многодетным. И вот я вручаю пакетик и говорю: «Лепта вдовицы». Другому: «Лепта вдовицы». Все улыбаются, все довольны, поцеловались в щеку на праздник Святой Пасхи. Даю следующему батюшке: «Лепта вдовицы». И вдруг вижу: он в лице переменился. Глаза навыкате, удивленный взгляд. Я про себя подумал: «Интересно, еще не знает, сколько в пакетике, а уже почувствовал, что он не такой и толстый, уже подумал: вот какой жмот Мелхиседек. Что, тактильные чувства так развиты? И почему он расстроился?»
И вдруг он спрашивает: «Батюшка, что вы сказали?» А ему отвечаю: «Я сказал: лепта вдовицы». Он лезет ко мне обниматься, целоваться и все повторяет: «Слава Тебе, Боже; слава Тебе, Боже; слава Тебе, Боже». Я не могу понять, что происходит. А он тут и говорит: «А мне послышалось: да подавись ты!» Лепта вдовицы – да подавись ты! Вот как бывает в конце Великого поста. Насколько это сложно – священническое служение. И это пример, как недоразумение сразу и разрешилось, потому что мы объяснились.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.