...И обязательно всех глав фракций сделать архиепископами
Приснился мне послеобеденный сон.
Филарет совсем плохой. И чувствуя что подходит конец начали свои же уже делить награбленное.
На части рвут! А если совсем не станет, что тогда?
Опережать события нужно! На то она и политика. Низзя паству просто так отпустить и в души верных рабом сомнение посеять, что зря все это было.
Автотефалию надо создавать. С антипригарным покрытием.
А если еще исповеди под протокол принимать с обещанием вознаграждения — можно будет пополнить и бюджет.
Петр Первый в России умудрился же Никоновскую реформу провести и окно в Европу прорубить?
Почему не может Петр Первый Украинский провести Варфоломеевскую реформу? Безвиз то уже есть!
И обязательно всех глав фракций сделать архиепископами.
От здесь я и проснулся в поту, увидев Геращенко в одеяниях производства Софрино...
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.