Круговорот красных тряпок в природе
Если я говорю, что мои слова - красная тряпка, лишь выявляющая немирный дух других людей, которые все равно будут воевать и спорить - не со мной, так с другим, а то и детьми жену бить,
то это же означает, что и мои собственные слова - ну те, которые красная тряпка для других, это тоже немирная (но внешне добродушная) реакция на другие «тряпки». То есть мои слова обличают меня в том, что я не мирен по отношению к другим вещам так же, как и не мирны ко мне.
Вот такой круговорот красных тряпок в природе.
Поэтому вот захочу я написать про очередные доброупотребления, и задумаюсь - а не красная ли это для меня тряпка? Не хочу ли я видеть, то есть делать сознательный акцент, именно на этом? Не говорит ли предмет моих обсуждений больше обо мне и о моей проблеме (и о красных тряпках в моих глазах и ушах), нежели о тех прекрасностях, которые я (отметьте, справедливо) заметил и обличил?
Вот ведь...
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.