Театр абсурду
Ось така новина з'явилась на фб-сторінці "Тернопільської єпархії УПЦ КП": "У неділю, 22 квітня, на Театральному майдані в Тернополі відбувся молебень утворення єдиної помісної Української Церкви. Духовенство місцевих єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату і Української Автокефальної Православної Церкви разом з очільниками області та міста і мирянами помолилося за Україну та за єдність української Церкви". https://www.facebook.com/pg/TeUPCKP/photos/?tab=album&album_id=1629195453795192
Тут є досить красномовними як мінімум три моменти.
По-перше, "молитва" відбувалася під стінами Тернопільського театру. Той факт, що вся ця ідея з ЄПЦ вже давно перетворилася на театр, вже нікого не дивує. Єдине питання, яке виникло у мене, чому їх не пустили всередину? Можливо тому, що справжні актори не захотіли віддати сцену. На що нам, простим громадянам країни, варто розраховувати? На те, що скоро в Києві відбудеться подібна молитва, правда, вже під стінами цирку (на арену їх не пустять клоуни).
По-друге, як я розумію, на іншій світлині зафіксована реальна кількість всіх тернопільчан, які не тільки хочуть, щоб в Україні була ЄПЦ, але й будуть "молитися" там. Чоловік 150, або, менше 0,1 % від загальної кількості населення міста. Приблизно, така ж кількість, я переконаний в цьому, як і по країні в цілому. Для "Центру Разумкова" вже готове дослідження.
Ну, і третє (тамуйте подих) - зверніть увагу на символічний плакат за спинами тих, хто очолив цю "молитву". Бачите? "За двома зайцями"! Фабула фільму (і вистави), нагадаю, така: Легковажний цирульник (перукар), Свирид Голохвостий, вирішує вигідним шлюбом виправити своє матеріальне становище. Сподіваючись на свою привабливу зовнішність і «вченість», Голохвостий починає залицятися одразу до двох дівчат, але народ знає: за двома зайцями побіжиш, жодного не спіймаєш".
Так що, наши борці за ЄПЦ, самі того не бажаючи, чітко розкрили всі свої задуми. По Фрейду.
І да, такі вони розумні, що аж страшно))))
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.