С Днем Победы! Христос Воскресе!
Я давно перестал ввязываться в холивары типа «это праздник скорби-памяти и ничего другого», а также в прочие исследования смысла Победы. Не ввязываюсь, потому что устал от лжи, которая приобрела уже не просто локальные черты, а вошла в нашу жизнь уже как новая параллельная реальность. Как черная дыра энтропии. Бороться с ней, доставая аргументы-козыри, просто неблагодарное дело, у новых властителей дум «все карты крапленые», но все же, за мной, похоже, осталось одно – СВИДЕТЕЛЬСТВОВАТЬ и стоять в Истине. Свидетельствовать о том, за что «деды воевали», и отсюда станет ясно – что мы празднуем сейчас. Жаль только обманутых людей, перефразируя святителя Василия Великого – кто смотрит на ложь без отвращения, тот скоро станет употреблять ее с удовольствием… Так вот. Была Великая Отечественная война, и она закончилась Великой Победой! Нашей Победой! 9 мая! И Победа у нас одна! Как и Пасха! Победа есть не скорбь, а радость и праздник! По-украински – «Свято»! Тогда точно уловили звуки от струн душ наших народов! Получилась симфония. А сейчас хотят переделать эту мелодию... и уже звучит какофония. Это как в Распятии видеть только орудие смерти, а не путь к Воскресению, к Пасхе. И все же, несмотря на все! Была и есть Победа над злом, над грехом! С наступающим Днем Победы! Христос Воскресе!
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.