Сторонники автокефалии подставили Порошенко
Советники Президента Украины, которые расписали ему политические выгоды от продвижения вопроса автокефалии и убедили запустить соответствующий процесс, крупно подставили Порошенко. Он ведь на пике, так сказать, эйфории вообще назвал точную дату торжества. Якобы к 28 июня Томос предоставят.
И тут такой поворот. Синод Константинопольского Патриархата переносят на лето. Одна из причин – отсутствие консенсуса по Украине даже внутри самого Фанара.
Некоторые, скажем так, эксперты уже начали стелить соломку. Чтобы было не очень больно падать. Теперь, оказывается, выяснилось, что вся процедура предоставления автокефалии может затянуться на годы.
А ведь говорили Порошенко, что вся эта затея гнилая от начала и до конца. И что ничем хорошим она не завершится.
Но советники, видимо, весьма активно постарались в плане убеждения шефа. Интересно – они все делали так просто по глупости или за всем этим стоял хорошо продуманный «слив» гаранта?
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.