Это еще тот ЕППУЦ получится
Петр Порошенко с представителями УПЦ КП и УАПЦ во время объявления о создании Единой Поместной Церкви
Для тех, кто постоянно задает мне вопросы в личку, почему, дескать, я против автокефалии; отвечаю: я не против ЕПУЦ в нынешней интерпретации, я «ЗА»...
Только я в нее не пойду.
Но я реально рад, что те члены Церкви, у которых голова забита украинством, национализмом, русофобией и прочим подобного рода хламом, прихватив с собой в охапку еще и тех, кто из-за элементарного малодушия боится потерять комфорт и удобство, вместе сольются в едином экстазе с раскольниками всех мастей.
Это еще тот ЕППУЦ получится, как его ни называй и какую каноничность к нему ни приклеивай.
И да, исходя из реалий нынешней Украины, я отчетливо понимаю, насколько сложно здесь будет тем, у кого хватит духу не пойти этим путем постыдного соглашательства и нового униатства...
P.S. И, как говорится, «чтоб два раза не вставать».
Я также очень рад, что скоро на 60-70% подорожает газ. Была б моя воля, я бы его цену раз в пять поднял. И это отнюдь не злорадство. Это радость о том, что слепые наконец-то начнут прозревать, глухие – слышать, а тупые – думать.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади