Під Берестечком монахині відслужили панахиду за полеглими у битві козаками

Молитовно згадувати убієнних на полі Берестецької битви для рівненських черниць стало традицією

Панахида була звершена 10 червня у Національному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви» біля села Пляшева на Рівненщині, повідомляє кореспондент СПЖ.

Настоятелька Городоцького монастиря ігуменя Михаїла разом з черницями та кліриками Рівненської єпархії піднесли молитви за упокій душ козаків, які загинули чотири століття тому.

У своєму зверненні до сестер та духовенства ігуменя Михаїла зазначила: «У цих могилах спочивають православні християни: воїни та прості селяни. Вони поклали свої життя за віру православну, давайте будемо пам'ятати про це».

Молитовно згадувати убієнних у цей день на полі Берестецької битви для рівненських черниць стало традицією. Вони моляться в повній тиші, без сторонніх спостерігачів та мирян.

Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» заснований у 1912 р. на місці, де в 1651 р. відбулася найбільша битва Визвольної війни під проводом гетьмана Б. Хмельницького.

100-тисячне козацьке військо за підтримки 30 тисяч татар хана Іслама Гірея III вступило в битву під Берестечком з 300-тисячною польською армією короля Яна Казимира II. Через зраду татар запорожці були розбиті, втративши, за різними оцінками, від 10 до 30 тисяч убитими.

В результаті поразки в Берестецькій битві Хмельницький змушений був укласти з Яном Казимиром невигідний Білоцерківський мир. У 1912 р. в пам'ять про трагічну битву на о. Журавлиха була перенесена дерев'яна Михайлівська церква (XVII ст), в якій Хмельницький молився перед боєм. У підземній каплиці-усипальниці Параскеви П'ятниці під Георгіївським храмом поховані останки загиблих козаків.

У 1966 р. був створений музей-заповідник «Козацькі могили». Зараз це Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви».

Раніше під Берестечком глава УПЦ КП Філарет побажав українцям перемоги та Єдиної Помісної Церкви.

Читайте також