Де була «Матір Церква», коли безбожницькі атеїсти руйнували храми?
Константинопольский Патриарх Варфоломей
Я перепрошую, але де ж була «Матір Церква», коли насильницьким шляхом насаджувалась унія в Україні: коли нищились монастирі, храми, коли четвертували козаків, князів, священиків, єпископів та простих християн за відмову зрадити Православ’я???
Де була «Ваша Матір», коли безбожницькі атеїсти руйнувати ті ж самі храми, розстрілювали священиків, монахів та монахинь, простих прихожан та відправляли на заслання, коли один чоловік обіцяв показати по телевізору останнього попа???
Де ж «Матір» була в 90-х, коли хотіли захопити Лавру, коли били та виганяли священиків та мирян із храмів???
Де ви були, коли ті храми та монастирі, які були просто РУЇНАМИ, наші православні християни, священство та монашество відновлювали по цеглинці???
ДЕ Ж БУЛА «МАТІР», чому не допомогла, не захистила, не заступилась??? Питання риторичне...
Коли дитина була голою й босою, коли над нею всі знущалися, то й «МАМИ» не було, а тепер, коли дитина стала дорослою, відбудувала своє житло, народила дітей, стала себе забезпечувати та захищати, уже й «МАМА» знайшлася і ще й хоче повчити, як треба жити!!! Парадокс...
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.