Нынешнее зло, не меняя названия, перестало восприниматься как таковое
Скульптурная композиция «Дети – жертвы пороков взрослых» в Москве
Говорят, главная беда нашего времени в обесценивании добра. Неправда. Обесценивание добра – это лишь следствие, а главная беда в том, что нынешнее зло, не меняя названия и не переставая быть злом по сути, перестало восприниматься как таковое.
Помните, как еще при Союзе был почти полностью изжит подлинный смысл слова «гордость»? Я хорошо помню, как нас, пионеров, призывали быть гордыми и как отсутствие гордости вменялось в недостаток.
Теперь вот хитрость совершенно перестала восприниматься как порок. Многим льстит, когда их называют амбициозными, хотя это понятие на самом деле имеет ярко выраженный негативный оттенок. Хорошими качествами стали считаться такие признаки душевного убожества, как беспокойность (ну-ка, кто постарше, вспомните, как еще лет тридцать назад, говоря о ком-то «он беспокойный», имели в виду взбалмошность, неуравновешенность и ненадежность) или гонор (если русское «гонористый» все же не лишено пренебрежительного оттенка, то из украинского «гоноровый» сразу и не поймешь, что речь не о черте характера, а о пороке).
Видать, следующими на очереди будут, по всей видимости, подлость, алчность и лицемерие...
Как такая перспектива? Мне тоже не по нраву. Поэтому давайте не терять способности называть вещи своими именами.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.